ІВ 11. Визначте, які з наведених прикладів не є словосполученнями.
Легко дихати, працювати з папером, добре працювати, зобов'язаний повідомити, тканина в клітинку, повз хату, надзвичайно гострий, більш давній, буду вивчати, рильце в пушку, дехто з нас, поле виоране, соняшник цвіте, будеш відомий, буду бібліотекарем, брат і сестра, товариш або родич, сім струн, стане агрономом, про поїздку, хай прийде, поштове відділення, дорога на Київ, задля тебе, зайди ж, давай зробимо, бити байдики, не до того.
1. Морфеміка вивчає... → Б – значущі частини слова
2. У якому рядку всі слова утворені основоскладанням? → Б – хмарочос, життєпис, лісостеп, синьо-жовтий
3. У якому рядку слова розташовано так, щоб кожне попереднє було твірним для наступного? → А – правда ⇒ правдивий ⇒ правдивість
4. У якому рядку іменники мають тільки форму множини? → Б – Черкаси, дріжджі, двері, ножиці
5. До складу словосполучень входять тільки відносні прикметники? → А – бурштинове намисто, осінній день, морський берег, перелітні птахи
6. У якому з наведених рядків всі прикметники належать до твердої групи → А – повен, певен, мамин, чистий
7. Числівник один відмінюється як... → В – займенник той
8. У якому рядку всі числівники неозначено-кількісні? → Б – стонадцять, кількадесят, декілька, багато
9. У якому рядку всі числівники за будовою є складними? → А –дев'ятнадцять, триста, двадцятеро, кількадесят
10. Які займенники відмінюються як числівник два? → А – стільки
11. У якому рядку всі займенники неозначені? → В – дехто, хто-небудь, якийсь, будь-чий
12. У якому рядку всі займенники пишуться через дефіс? → Б – хтозна-чий, казна-хто, будь-який, хто-небудь
Однією з найвагоміших пам’яток історії культурного та духовного розвитку нашого народу в усі часи була та й залишається зараз Києво-Печерська лавра, споруди якої розташовані на території сучасного Києва.
Києво-Печерська лавра була заснована майже тисячу років тому. Сьогодні тисячі людей приїздять до цієї пам’ятки, щоб не тільки подивитися на цей витвір мистецтва, а й поклонитися справді святому місцю. Заснували святиню українського народу два православні монахи, які вирішили відмовитися спілкуватися із зовнішнім світом та вирили собі печери для того, щоб жити в них та молитися Богу. З часом до них стало приєднуватися все більше людей і згодом невеличкі печери перетворилися у монастир.
З протягом часу монастир ставав все могутнішим и обирав все більше значення у духовному житті нашого народу. Згодом мешканці монастирю почали будувати різноманітні господарчі та релігійні споруду вже зовні. Саме ці споруди згодом перетворилися у досить великий комплекс із багатьма храмами, який було оточено кам’яною стіною. І зараз Києво-Печерська лавра поділяється на дві частини – наземну частину монастиря і печери. Доречно додати, що лавра здобула назві саме від цих печер, бо вони стали основою усього монастирського комплексу. Цей монастир заробив назву лаври не миттєво, до цього він йшов не одно століття, а здобувши таку честь став одним із трьох наймогутніших монастирів того часу.
Печери були останнім притулком для тих, хто вирішив провести залишок свого життя в самотності, для тих, хто жив в них та помер у стародавні часи. Зараз у печерах Києво-Печерської лаври знаходиться найбільша у світі кількість похованих святих, їх налічується сто дев’ятнадцять. Тут можна побачити і останки легендарного Іллі Муромця, і людини, яка почала написання історії нашого народу – монаха на ім’я Нестор-літописець, і святого Агапія, який, за стародавньою легендою писав ікони, які зцілювали безнадійно хворих. Кажуть і зараз якщо підійти до однієї з цих ікон або до святих мощів і поцілувати їх, то всі хвороби назавжди залишать людину. В одній з легенд йде мова про те, що , тіла померлих пустельників клали в одне з сирих приміщень печер, а коли до них через багато часу приходили люди, то вони бачили, що тіла монахів зовсім не розклалися, а перетворилися на справжні мумії.
розміри печер, які було збудовано під монастирським комплексом, вражають своїми масштабами навіть наших сучасників. Не менш вражає і архітектура наземної частини лаври. У наш час у соборах Києво-Печерської лаври постійно поновлюються фрески, які в більшості релігійних споруд цього комплексу зроблені в стилі українського бароко. Для цього стилю найбільш характерні величність, блискучість і різнокольоровість фарб. Найвищою спорудою цього комплексу є височенна дзвонаря. Зараз вона не виглядає такою високою на фоні сучасних споруд, але для свого часу була однією з самих високих. Вона сягає приблизно триста метрів заввишки, і щоб піднятися до самої верхньої її частини, треба подолати понад чотириста сходинок. Києво-Печерська лавра є одним із найдорожчих архітектурних і духовних надбань українського народу, і тому, щоб не загубити його, треба берегти її, вносячи посильний особистий вклад у її відновлення та реставрацію.