Цього літа я відпочивав з сім'єю на Чорному морі, в місті Судаку. Це в Криму. Над морем там висолять гори та стара фортеця. Ми чудово проводили там час на пляжі. Пляж там піщаний. Ми стелили пляжні килимки на пісок, розкладали там речі. Ми цілими днями засмагали, купалися, грали у надувного м'яча на хвилях. Тільки поїсти ми ходили до їдальні.
Море в Судаку тільки зветься Чорним. А насправді воно прозоре, ніжно-блакитне, ні, аквамаринове. Саме кольору морської хвилі, як і годиться морю. Воно найчистіше, всі камінці на дні видно. Людей на пляжі завжди було багато, доводилося довго шукати місце, щоб постелити підстилку. Деякі відпочиваючі навіть займали місце на завтра ще з вечора, залишаючи свої килимки на піску. Проте на пляжі торгували різноманітною смакотою, солодощами, морепродуктами, просто все хотілося з'їсти. Але вартувало все це недешево.
З пляжу ми гали порт у Судаку, там стояли кораблі та великі вантажні крани. Ще на пляжі був хвилеріз. В його ущелинах його каменю можна було знайти крабів та витягти їх звідти. Ще ми ловили крабів краболовкою. Краби ховалися під камінням на морському дні.
У Чорному морі водяться медузи. Вже напередодні від'їзду з Судака ми виявили одного ранку в морі купу прозорих медуз. Нас лякали, що, якщо взяти їх до рук, то можуть бути опіки. Але нічого подібного не сталося. Береш медузу в руки, а вона виливається крізь пальці, як той прозорий холодець. Весело. Ось така була навала медуз.
Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина — частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Це життя. І наш обов'язок — зберегти його. Без природи людина загине. Збереження природи — це збереження людини.
Сьогодні люди об'єднуються у товариства, метою яких є охорона природи. Навколишнє середовище потребує нашого захисту. Забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. Проте тільки людина може врятувати природу. І дорослі, і діти повинні об'єднати свої зусилля у справі захисту довкілля.
Кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. Ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. Якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи.
Цього літа я відпочивав з сім'єю на Чорному морі, в місті Судаку. Це в Криму. Над морем там висолять гори та стара фортеця. Ми чудово проводили там час на пляжі. Пляж там піщаний. Ми стелили пляжні килимки на пісок, розкладали там речі. Ми цілими днями засмагали, купалися, грали у надувного м'яча на хвилях. Тільки поїсти ми ходили до їдальні.
Море в Судаку тільки зветься Чорним. А насправді воно прозоре, ніжно-блакитне, ні, аквамаринове. Саме кольору морської хвилі, як і годиться морю. Воно найчистіше, всі камінці на дні видно. Людей на пляжі завжди було багато, доводилося довго шукати місце, щоб постелити підстилку. Деякі відпочиваючі навіть займали місце на завтра ще з вечора, залишаючи свої килимки на піску. Проте на пляжі торгували різноманітною смакотою, солодощами, морепродуктами, просто все хотілося з'їсти. Але вартувало все це недешево.
З пляжу ми гали порт у Судаку, там стояли кораблі та великі вантажні крани. Ще на пляжі був хвилеріз. В його ущелинах його каменю можна було знайти крабів та витягти їх звідти. Ще ми ловили крабів краболовкою. Краби ховалися під камінням на морському дні.
У Чорному морі водяться медузи. Вже напередодні від'їзду з Судака ми виявили одного ранку в морі купу прозорих медуз. Нас лякали, що, якщо взяти їх до рук, то можуть бути опіки. Але нічого подібного не сталося. Береш медузу в руки, а вона виливається крізь пальці, як той прозорий холодець. Весело. Ось така була навала медуз.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=668#ixzz4yKGomeBg
Відповідь:
Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина — частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Це життя. І наш обов'язок — зберегти його. Без природи людина загине. Збереження природи — це збереження людини.
Сьогодні люди об'єднуються у товариства, метою яких є охорона природи. Навколишнє середовище потребує нашого захисту. Забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. Проте тільки людина може врятувати природу. І дорослі, і діти повинні об'єднати свої зусилля у справі захисту довкілля.
Кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. Ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. Якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи.