ІВ, БЕЗ СПАМА !
Прочитати та записати в зошит як переказ:
Василь Миколайович Навроцький мовби сполучив у собі всі ці спалахи творчості: малював забавки з дитинства, взявся за справжній живопис із великим запізненням, десь у тридцять п'ять років; до того ж зовсім випадково.
Після тяжкої операції вiн лежав горiлиць на канапі, читаючи німу білину стелі. Перед очима його, ніби в чарівному екрані, пропливали дивовижної краси i загадковості візерунки: то вони тішили ще недавнього будівельника витонченістю козацького бароко, то вигравали барвами поліської веселки, то вмить заворожували зiр силуетами рідних краєвидів. Навіть зникали приступи болю, коли розпалена уява переносила недужого в інший світ - ліній, кольорів і картин.
Василеві захотілося бодай на мить зупинити ці видіння, і він вхопився за олівець, щоб закарбувати їх на папері. Спершу виникла чернетка розпису в загальних рисах, потім її було втілено в «картон» зі склеєних аркушів, а згодом, коли відступила хвороба, скоїлося диво: стеля і стіни в кімнаті засвітилися, заяскравіли, загомоніли. Де і поділася порожнеча лікарняної палати в хаті: зненацька ожили понурi кутки; святкова оздоба заповнила одноманітний простір. Може, від цих оздоровчих перетворень і почалося нове життя Василя.
Перша спроба надихнула на пошуки себе. I Василь, мов зголоднiлий, кинувся малювати. Не гребував нічим: інтер'єром, краевидом із вікна, окремими предметами, кімнатними квітами.
Минали місяці, роки, доки натрапив на слiд народних фарб. Перепробував десятки й сотні рецептів. Вичавлював соки з плодів. Варив листя і кору. Вiдкривав фарбувальні властивості різних речовин. Але зупинився на давно засвоєних в селі рослинних барвниках.
Сполучивши їх із вапном. Василь, по суті, винайшов не тільки свою неповторну палітру, а й свiй своєрідний стиль письма. Колір мовби сам по собі промениться, висвічує такими золотисто-сріблястими тонами, що їх може створити сама тiльки природа.
У художника немає ні краєвидів, нi натюрмортiв, нi портретів. вони в нього якісь узагальнені, трохи вигадані, але життсво правдиві й достовірні. У них передані особисті почуття митця, стан його душі. Тому на виставках глядачі подовгу милуються його роботами: їм подобається в картинах митця оте «свое», виважене .
Ніхто не заперечить: це талант. Щирий. Самобутній. Яскравий (М.Полтавець)
Чим зайнятися вдома, коли нудно? Напевно, у всіх бували ситуації, коли плани скасовувалися, змінювалася погода, всі друзі були зайняті, вам просто хотілося побути на самоті або будь-які інші ситуації, які передбачають домашнє проведення часу. Що робити якщо в дома нудно? В першу чергу, подумайте, що вам дійсно до душі або вирішите завдання, які вже не можна відкладати, наприклад, поприбирати на засміченому балконі або навести порядок у своєму гардеробі. Вдома завжди знайдеться якась робота, пов’язана з прибиранням. Влаштуйте спа дей, генеральне прибирання, займіться спортом, зробіть щось своїми руками , чи приготуйте улюблену страву!
Якщо всі перераховані заняття не до душі, тоді знайдіть сайт з тестами. Повірте, це займе вас на довгий час, і ви нарешті зможете дізнатися, який ви фрукт, овоч і, яке заняття вам, дійсно, до душі.
Объяснение:
Много
Діймо! Це також узагальнено-особове речення , яке складається зі слова-присудка.
2. А-3. Б-2. В-5. Г-4. Д-1. Е-4.
3. Г.
4. А-4. Б-1. В-2. Г-4. Ґ-3. Д-4. Е-2. Є-1.
5. 1. Які освячені традицією страви мають бути на столі? 2. Багатокімнатні хати мали поряд ще й окремі господарські прибудови із чотирисхилими, вкритими соломою чи очеретом дахами. 3. Проведені в Богданівні дні пробуджували в художника потяг до фольклору, любов до природи. 4. Дядько Роман зовсім не помічає занурених у полин хлоп’ячих голів. 5. Був у Романовім садку повитий особливою таємничістю куток. 6. Віддалік мовчало громаддя схожих на вершників копиць. 7. Я йшов вулицею, вдихав на повні груди настояне на пахощах розквітлих акацій та бузку повітря.