У мене є старший брат Дмитрик. Я дуже його люблю. Він старше мене на шість років – йому дев’ятнадцять. Дмитро не схожий на тих хлопців, з якими я знайома. Мені здається, зараз багато хлопці стали якимись безвідповідальними, несерйозними. У них на розумі тільки розваги. Деякі сидять на шиї в батьків, знаючи, що ті вирішать всі їхній проблеми. Інші просто не замислюються про своє майбутнє. І ті й інші мені нецікаві. Дратує їхній безглуздий погляд, часто затуманений сигаретами, або, навпаки, зарозуміла посмішка, начебто вони розумніше й значніше всіх інших. Мій брат зовсім іншої. У нього є мета в житті. Він хоче стати менеджером, хоча говорить, що це буде не єдина спеціальність у його життя
Дмитрик увесь час захоплюється чимсь новим. Спочатку самостійно навчився працювати на комп’ютері, освоїв безліч програм. Тепер серйозно вивчає іноземні мови: англійський і французький. Крім того, він займається спортом, майже щодня відвідує спортивний клуб. Тому я не боюся, що мене хтось скривдить, – мій брат зможе мене захистити. Дмитрик дуже добрий і турботливий. І взагалі, з ним дуже цікаво – він багато знає, багато про що може розповісти
А ще він просто гарний хлопець. У нього блакитні очі й завжди веселий погляд. Тому він легко заводить знайомства з людьми – адже він в усіх відразу викликає симпатію. Йому тільки дев’ятнадцять років, але знайомі говорять, що в нього дорослий погляд, погляд людини, у якого є мета в житті й упевненості в тім, що він її доможеться. Дивлячись на брата, я часто із заздрістю думаю: «И навіщо це хлопчиськові такі густі й довгі вії?» Я дівчинка, а в мене вії не такі пухнаті. Краще б було навпаки! А от волосся в нас обох гарні: густі, блискучі, каштанового кольори із золотавим відливом. Тільки в Дмитрика вони сильніше в’ються й більше тверді на ощупь.
Можна ще довго розповідати про його достоїнства, тому скажу одне – у мене чудовий брат, і я цим пишаюся
я повністю підтримую думку м.рильського про те,що ми маємо любити природу. але любити природу -- не означає тільки милуватися нею і використовувати лише для свого задоволення.
"я люблю природу, отже, -- володію нею", -- помилково говорять байдужі,корисливі люди. не можна бути егоїстом у ставленні до неї.
на сьогоднішній день у нашій країні досить серйозна екологічна проблема. ми щоденно зрубуємо ліси, цим самим забруднюємо атмосферу, а статистика показала,що територія сміття на україні дорівнює території однієї данії. і, використовуючи природні багатство(і говорячи при цьому про любов до природи), ми вбиваємо своє життя і життя наступних поколінь.
ми всі -- частинка природи, і наше майбутнє залежить від того, як ми по-справжньому будемо любити її!
У мене є старший брат Дмитрик. Я дуже його люблю. Він старше мене на шість років – йому дев’ятнадцять. Дмитро не схожий на тих хлопців, з якими я знайома. Мені здається, зараз багато хлопці стали якимись безвідповідальними, несерйозними. У них на розумі тільки розваги. Деякі сидять на шиї в батьків, знаючи, що ті вирішать всі їхній проблеми. Інші просто не замислюються про своє майбутнє. І ті й інші мені нецікаві. Дратує їхній безглуздий погляд, часто затуманений сигаретами, або, навпаки, зарозуміла посмішка, начебто вони розумніше й значніше всіх інших. Мій брат зовсім іншої. У нього є мета в житті. Він хоче стати менеджером, хоча говорить, що це буде не єдина спеціальність у його життя
Дмитрик увесь час захоплюється чимсь новим. Спочатку самостійно навчився працювати на комп’ютері, освоїв безліч програм. Тепер серйозно вивчає іноземні мови: англійський і французький. Крім того, він займається спортом, майже щодня відвідує спортивний клуб. Тому я не боюся, що мене хтось скривдить, – мій брат зможе мене захистити. Дмитрик дуже добрий і турботливий. І взагалі, з ним дуже цікаво – він багато знає, багато про що може розповісти
А ще він просто гарний хлопець. У нього блакитні очі й завжди веселий погляд. Тому він легко заводить знайомства з людьми – адже він в усіх відразу викликає симпатію. Йому тільки дев’ятнадцять років, але знайомі говорять, що в нього дорослий погляд, погляд людини, у якого є мета в житті й упевненості в тім, що він її доможеться. Дивлячись на брата, я часто із заздрістю думаю: «И навіщо це хлопчиськові такі густі й довгі вії?» Я дівчинка, а в мене вії не такі пухнаті. Краще б було навпаки! А от волосся в нас обох гарні: густі, блискучі, каштанового кольори із золотавим відливом. Тільки в Дмитрика вони сильніше в’ються й більше тверді на ощупь.
Можна ще довго розповідати про його достоїнства, тому скажу одне – у мене чудовий брат, і я цим пишаюся
я повністю підтримую думку м.рильського про те,що ми маємо любити природу. але любити природу -- не означає тільки милуватися нею і використовувати лише для свого задоволення.
"я люблю природу, отже, -- володію нею", -- помилково говорять байдужі,корисливі люди. не можна бути егоїстом у ставленні до неї.
на сьогоднішній день у нашій країні досить серйозна екологічна проблема. ми щоденно зрубуємо ліси, цим самим забруднюємо атмосферу, а статистика показала,що територія сміття на україні дорівнює території однієї данії. і, використовуючи природні багатство(і говорячи при цьому про любов до природи), ми вбиваємо своє життя і життя наступних поколінь.
ми всі -- частинка природи, і наше майбутнє залежить від того, як ми по-справжньому будемо любити її!
любімо природу не для себе,
любімо для неї !
детальніше - на -