від іменників чоловічого роду утворіть де це можливо іменники на позначення осіб жіночої статі автор дизайнер директор редактор президент співак студент фігурист набірних священик порадник учень Кравець голова суддя плавець продавець майстер філолог Бойко патрон поет
Объяснение:
Софиевка
Многочисленным посетителям дендропарк «Софиевка» известен как туристическая жемчужина Украины, музей садово-паркового искусства, место, где можно окунуться в сказочный романтический мир природы, красоты и любви…
Национальный дендрологический парк "Софиевка" -одно из величайших творений мирового садово – паркового искусства конца XVIII-первой половины XIX в. Парк раскинулся на площади почти 180 га на обочине старинного города Умань Черкасской области.
Основал парк в 1796 г. польский магнат Станислав Потоцкий в честь своей жены красавицы-гречанки Софии и подарил его в день ее ангела в мае 1802 г. Идея создания парка в романтическом стиле с использованием римской и греческой мифологии принадлежала самой Софии. Удивительные пейзажи, экзотические растения, античные скульптуры, водоемы, каскады, фонтаны, каменные гроты – все это гармонично сочетается и создает неповторимую атмосферу сказки. Этот шедевр поражает посетителей своей красотой уже более 210 лет.
Воплощали замысел архитектурного проекта народные мастера-умельцы Умани – с 1796 по 1802 гг. копали пруды, подземную реку, сооружали водопады и фонтаны, прокладывали аллеи, переносили исполинские гранитные глыбы, создавали из гранита и гипса художественные украшения для архитектурных сооружений. В парке высаживали деревья местных пород и экзотические растения, завезенные из разных стран мира. Украшали парк мраморными статуями греческих богов и богинь, философов и поэтов, изготовленными мастерами Италии и Франции.
В парке даже сохранился дуб, возрастом около 400 лет, – немой свидетель многих событий, происходивших в этих местах. По народным преданиям, именно под этим дубом собирались на совещания с казаками легендарные украинские вожаки Максим Зализняк и Иван Гонта.
Главная композиционная ось парка проходит по руслу Каменки, где сооружен ряд самостоятельных бассейнов и прудов: Верхний пруд (свыше 8 га), Нижний пруд (около 1,5 га), водопады (один из них 14 м высотой), шлюзы, каскады, подземная река Ахеронт (длина 224 м), фонтаны (самый большой до 20 м) и другие.Парк украшают искусственные скалы (Левкадская Тарпейская и др.), гроты (Венеры, „Орешек”, „Страха и сомнений” и др.), павильоны (Флоры, Розовый), беседки, скульптуры.
Благодаря компоновке различных деревянных пород, сочетанию их с водоемами, скалами и архитектурными сооружениями, созданы виды и перспективы различных планов – Главная аллея, Английский парк, Елисейские поля и другие.
Старинные аллеи парка помнят многих своих известных гостей – здесь когда-то черпали свое вдохновение Тарас Шевченко, Иван Котляревский, Владимир Сосюра, Максим Рыльский, Александр Пушкин…
Сегодня, кроме экскурсий по парку и музею, можно покататься на лодке по подземной реке или на катамаране, проехаться верхом или в карете, в зимний период – на лыжах или санках.
У перських та індійських джерелах скіфи відомі як сака та шака відповідно.
За Діодором походять від Скіфа, сина Зевса. Він мав синів Пала і Напа. Саме Пал вважається предком палів (скитів).
Геродот повідомляє три перекази про походження скіфів: «За розповідями скіфів, народ їх — наймолодший з усіх. А було це так. Першим жителем цієї ще безлюдної тоді країни був чоловік на ім'я Таргитай. Батьками цього Таргитая, як кажуть скіфи, були Папай і дочка річки Борисфену богиня Апі. Такого роду був Таргитай, а у нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і наймолодший — Колаксай. В їх царювання на Скіфську землю з неба впали золоті предмети: плуг, ярмо, сокира і чаша.
Першим побачив ці речі старший брат. Ледве він підійшов, щоб підняти їх, як золото запалало. Тоді він відступив, і наблизився другий брат, і знову золото було охоплене полум'ям. Так жар палаючого золота відігнав обох братів, але, коли підійшов третій, молодший, брат, полум'я згасло, і він відніс золото до себе в будинок. Тому старші брати погодилися віддати царство молодшому. Так от, від Ліпоксая, як кажуть, сталося скіфське плем'я, зване авхати, від середнього брата — плем'я катіар і траспіїв, а від молодшого з братів — царя — плем'я паралати. Всі племена разом називаються сколотами, тобто царськими. Елліни ж звуть їх скіфами.
Так розповідали скіфи про походження свого народу. Вони думали, втім, що з часів першого царя Таргитая до вторгнення в їх землю Дарія (512 р. до н. е.) пройшло якраз тільки 1000 років.