Від наведених слів утворіть прикметники. Розподіліть їх на 2 групи: а) у яких спрощення передається на письмі;
б) у яких спрощення не передається на письмі.
Тиждень, ремісник, баласт, шістсот, шістнадцять, жалість, кількість, місто, товариш, форпост, кістка, хворостняк, уста, ненависть, депутат, хвастун, жалість, заздрість, студент, асфальт.

Та (означення, займенник) пітьма (підмет, іменник) не (частка) так (обставина, прислівник) уже (обставина, прислівник) мучила (присудок, дієслово) Соломію (додаток, іменник), але (сполучник) холод (підмет, іменник) пройшов (присудок, дієслово) її (додаток, займенник) наскрізь (обставина, прислівник).
Схема: [ ], але [ ].
Речення розповідне, неокличне, складносурядне з протиставними відношеннями; 1 реч.: просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2 реч.: просте, двоскл., пошир., повне, неускл.

Дім (підмет, іменник) ще (обставина, прислівник) не (частка) прокинувся (присудок, дієслово), дім (підмет, іменник) ще (обставина, прислівник) беріг (присудок, дієслово) у (прийменник) собі (обставина, займенник) зиму (додаток, іменник): у (прийменник) вистужених (означення, дієприкметник) грубках (обставина, іменник), у (прийменник) нахололих (означення, дієприкметник) стінах (обставина, іменник) та (сполучник) долівці (обставина, імнник), у (прийменник) рипучих (означення, прикметник), набряклих (означення, дієприкметник) вогкістю (означення, іменник) дверях (обставина, іменник).
Речення розповідне, неокличне, складне безсполучникове з єднальними відношеннями; І просте речення: двоскладне, поширене, повне, неускладнене; ІІ просте речення: двоскладне, поширене, повне, ускл. однорідними обставинами, означеннями. Схема: [ ], [ ].