І від поданих географічних назв утворіть і запишіть прикметники за домогою суфікса - ськ Прилуки - прилуцький.
Лейпциг, Дрогобич, Іртиш, Карпати, Оренбург, Сиваш, Овруч, біла Церква, Галичина, Цюрих, Острог, Кагарлик, Ніжин, Рига, Прилуки, Ладога, Норвегія, Запоріжжя, Бахмач.
Я поважаю нашу рідну мову. Для мене вона скарбниця крилатих висловів, нових для мене слів. З її до я вчуся пізнавати навколишній світ. Вчуся правильно розмовляти, що допомагає мені в житті. І тому я ставлюся дуже шанобливо до своєї рідної мови.
Я одна людина серед тисячі та мільйонів людей, і зробити, звичайно, можу не багато. Про нашу рідну мову потрібно піклуватися щодня, щохвилини. На мою думку, найкраще що ми і особисто я можемо зробити для рідної мови, це розмовляти нею щодня. Мова повинна жити, розвиватися, і якщо нею не розмовляти, то вона буде поступово гаснути, а потім може щезнути взагалі.
Нам всім потрібно між собою спілкуватися грамотно, правильно складати речення. Не слід вживати слів-паразитів, бо вони засмічують нашу мову. Також ватро слідкувати за своєю мовою, потрібно обмежити вживання слів-жаргонів, сленгу, тому що мова стає примітивною, коли ми вживаємо такі слова.
«Ріже вухо» і робить нашу мову не ладною велика кількість вживаних намислів іншомовного походження. Якщо кожен з нас в своїй мові буде вживати іншомовні слова, то це буде не українська мова, а суржик. На жаль, сьогодні мало хто турбується про чистоту нашої мови. І вже часто чути, що в Україні суржик це вже окрема мова.
Для того,щоб писати рідною мовою без помилок, грамотно, потрібно багато читати. А ще читання корисно тим,що дізнаєшся нові слова, знаєш поетів, письменників.
Свою рідну мову необхідно знати добре ? це саме найбільше що може зробити кожен із нас для неї. І нікому не треба її нав’язувати. Треба завжди вміти показати іі у всій красі, і все її багатство.
Я шаную свою рідну мову. Вона для мене – скарбниця нових слів, гарних виразів, мудрих висловлювань. Я вчуся жити та пізнавати світ за її до Тому я добре ставлюся до своєї рідної мови та хотів би дбати про неї теж. Адже вона дарує меня багато зі своїх надбань.
Звичайно, я можу небагато, оскільки я лише одна людина серед мільйонів. Але все одно слід піклуватися про мову щодня. Я думаю, найкраще для мови – це розмовляти нею. Адже вона має жити та розвиватися. Мова, якою не говорять, поступово щезає. Але розмовляти треба теж не будь-як, а правильно.
Спілкуватися з іншими людьми слід грамотно, правильно будувати речення. Не слід вживати лайливі слова, тому що це засмічує мову. Ще варто обмежити вживання жаргонізмів, сленгу, інакше мова стане примітивною.
Також велика кількість іноземних слів у мові «ріже вухо», робить її якоюсь недоладною. Якщо вживати в мовленні половину іншомовних слів, наприклад, русизмів, то буде суржик. На жаль, зараз мало хто дбає про чистоту свого мовлення. Тому кажуть, що суржик в Україні вже перетворився на окрему мову.
Варто також навчитися писати рідною мовою грамотно, без помилок. Треба багато читати рідною мовою, щоб дізнаватися нові слова та знати своїх письменників та поетів. Цікаві книжки можна рекомендувати тим, в кого рідна мова - інша, але хто вивчає нашу мову як другу.
Свою мову треба добре знати – це набільше, що можна для неї зробити. Її не треба нав’язувати. Але треба завжди бути готовим показати її іншим людям у всьому її багатстві та красі.