Від поданих слів утворіть прикметники за до суфікса -ськ(ий)і запишіть їх. Вояк, Сиваш, журналіст, Одеса, викладач, сирота, дивак, Поділля, завод, комендант, Юкатан, Рига, батрак, студент, баск, місто, чех, чиновник, киргиз, Каховка, Париж, кравець, печеніг, Кривий Ріг.

У моєму улюбленому мультфільмі розповідається про пригодницький мультфільм Лис і Пес, про часи, коли двоє кращих Друзів — лисеня Тод і щеня Коппер були юними створіннями і весь час потрапляли в дивно веселі ситуації. На цей раз друзі потрапляють на ярмарок, на якій готується виступати популярна собача група Співаючі бродяги. Однак, між членами групи відбувається сварка і виступ проходить без солістки.Але на радість Коппера, який підспівував групі, його спів було почуто і «Співаючі бродяги» запросили його виступати разом з групою. Радісний від такої пропозиції Коппер зовсім забуває подивитися феєрверк з Тодом, на що той сильно ображається. Нові друзі і нові можливості засліплюють Коппера, чи зможе він зберегти дружбу зі своїм найвірнішим і кращим другом?Цікавий сімейний мультик варто подивитися не тільки дітям, але й дорослим… Отож гайда усією сім’єю на перегляд мультфільму онлайн «Лис і Пес ».

Ось і осінь. Чого б її не любити, як навколо така невимовна краса! Вона тебе заворожує на кожному кроці. Із самого ранку ти помітив — твій високий білолист озолотився. Спочатку подумав: його сонце ранковим промінням освітило, і він аж засяяв. Але придивився й щиро подивувався: то він од листя такий. Ти похвалився мамі, що з твоїм білолистом зробилося, а вона й каже:— А ясен, сину, вже одсвітив своє, тепер метеликам лад треба дати...Ти знаєш, про які це метелики йдеться? Про сережки. Ти не раз діставав їх по парі й чіпляв на вухо, оті сережки. У них — насіння. Його й має посіяти ясен, щоб нові ясенки піднімалися. А яка смакота це для снігурів!Кожен день приносить тобі цікаву несподіванку. Ото пішли ви з сестрою до лісу. А там усе таке барвисте: берези стоять золоті, клени — помаранчеві*, осики — малинові, берести* — аж червоні, а дуби — наче їм і нічого. Зеленіють собі дуби — пізно весною прокинулись, пізно й листя скинуть. А декотрі й цілу зиму не скидатимуть — не линятимуть. Того й назва така в них — дуб-нелинь.… А то ходив ти в поле. Став і прислухався. Жайвора вже не чути. Хіба що якийсь обізветься та й затихне. І йому в дорогу пора. Зате коники виграють — раді, що самі у полі зосталися, що тепер і їх далеко чути. Але, буває, не дуже довго їх і послухаєш. Ураз зашуміло, загомоніло, залементувало — налетіла не зграя, а ціла хмара граків. І так стрімко кружляють, вирують, шугають*. Ото базар!…. Ось після холодних днів стало сонячно, тепло, немов улітку. Засновигали* метелики, зашерхотіли прозорими крильцями бабки, а павучки — у повітрі літають, верхи на павутинні.  Простяглися срібні ниті у повітрі, поснувалися між деревами, кущами... А небо синє-синє, повітря чисте, а вода в озерах — мов дзеркало. Така тиша, і спокій, і радість, і смуток, радість, що літо. Смуток, що літо бабине... Це останнє тепло...