Від яких прикметників утворюють ступені порівняння: світлий, молодий, вечірній, міський, шерстяний, дорогий, солов’їний,цегляний, батьківський, науковий?

Напередодні Нового Року люди зрубали ялинку в лісі.Вони її поставили на найвиднішому місці в своєму домі‚увібрали новорічними іграшками‚гірляндами.Ялинка засвітилась різнокольоровими вогнями.Розпочалось святкування Нового Року.Були співи і танці‚раділи й веселились люди.Але ялинці було сумно‚адже вона вже ніколи не буде в своєму рідному лісі‚ніколи на її пишні віти не сяде пташка і не заспіває чудову пісню‚ялинка ніколи не побачить своїх подруг і сестер ялинок.Сьогодні вона виблискує вогнями‚їй всі радіють‚а через декілька днів їй викинуть.Вона лежатиме на смітнику‚нікому непотрібна.

Мені подобається вчитися у нашій школі. Вчителі добрі та уважні, хоча й суворі. Тому на уроках доводиться сидіти тихо-тихо.

Через це дуже втомлюєшся..

Інша справа – перерва. Тільки-но пролунає дзвоник – швиденько до їдальні. Хутко поїв – бігцем у коридор.

Шкода, звісно, витрачати час на їжу, але потрібно ж набратися енергії.

Перерви у нас великі, 10-15 хвилин. Угадайте, скільки разів я встигаю пробігтися коридором? Десять-п’ятнадцять.

Це нічого, але іноді як зіштовхнешся з ким-небудь. Хтось

навіть радий, що можна трохи побитися. Проте у старшокласників я намагаюсь не врізатися. Можуть боляче вдарити. У вчителів, звісно, теж.

Можуть покарати – змусять стояти. А це так нудно, особливо якщо перед цим сидиш 45 хвилин на уроці. Ось і доводиться маневрувати. Так цікавіше, ніж просто бігти як дурень світ за очі.

А якщо серйозно, то у нашій чудовій школі немає нормального спортзала, де б можна було “розрядитися”, пограти у що-небудь. І взагалі, як на мене, мало уроків фізкультури. Я б із задоволенням ходив на урок фізкультури щодня. Ні, двічі на день. Ні, через кожні два уроки щодня.

Це було б чудово!

Объяснение: