Відділити комами, де потрібно, дієприкметниковий зворот. За потреби поставити інші розділові знаки.
1.А треба жити, кожним днем, не відкладаючи на потім.
2.Ви ,потихеньку пливете, Сіверським Дінцем милуючись чудесними краєвидами.
3.Вишикувавшись рівненько ,хлопці побігли.
4.І правди не знаходячи в житті, до неї серцем ти шукав путі.
5.Ідучи в широкий світ, я візьму з собою пісню.
6.Курличучи летять журавлі.
7.Журавлі ,летять курличучи.
8.Мамині знайомі, зустрівши Лялю, поспішали потішити її новинами.
9.На тротуари падає листя, шарудячи під ногами перехожих.
10.Нависли низько хмари, шурхаючи об них крилами летять чайки.
11.Навіщо жити, не будуючи власну долю?
12.Настя запалила свічку й прикривши її рукою, понесла до столу.
13.Не можна ходити по рідній землі не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою.
14.Не хилячись я чесно йду життям.
15.Не хотячи я образив людину. Я образив не хотячи.
16.Ненавидячи люди випалюють душу.
17.Повечерявши полягали спати. Полягали спати повечерявши.
18.Полум’я рожевіло на снігах освітлюючи майдан підкреслюючи чорні мечі тополь заливаючи червоним кольором насправді білі стіни.
19.Поруч дзюркотів струмок стрибаючи по слизькому камінні.
20.Сади стоять обдмухані вітрами листки летять киваючи гіллю.
21.Сахається розгублена душа почувши раптом тихі кроки щастя.
22.Сонце цілий день закрите хмарами надвечір вибралося зі своєї неволі і сідаючи за гору обливало червоним світлом усе село.
23.Степ струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні горить жовто-зеленим кольором.
24.Стогне завірюха до ранку зламавши об ліс крило.
25.Троянди гріючись на сонці нам серце радують.
26.У погожі дні Данько накинувши на плечі материн старий кожух поїдений міллю порається на вулиці.
27.Утомившись дядько сідав на ослінчик.
28.Він стояв замислившись.
29.Щовечора зірки манливо миготять хвилюючи серця.
30.Я можу працювати не втомлюючись.
31.Вискочивши на звук Сергій зупинився.
32.Я хоч певно не вродився солов'єм не зрікаючись святинь своїх співаю!
1. Людина завжди потребує когось, кому б могла вилити своє горе і відвести душу (В. Козаченко). 2. Коли б знав чоловік, що доля готує йому через якийсь проміжок часу, тоді б десятою дорогою обминав непевні стежки (М. Стельмах). 3. Здається, гори перевертав би й не чув би втоми (М. Коцюбинський). 4. Якби вдалось моє велике діло, я б утішилася щастям перемоги (Леся Українка). 5. Служив би правді - дорожив би честю (Ю. Мокрієв). Якби мені черевики то пішла б я на музики. 8. Без людської праці вся земля заросла б бур'яном.
Объяснение:
Відповідь:
У мене невеличка світла кімната з приємними світло-сірими шпалерами. На всю стіну — величезне вікно, через яке до кімнати зранку заглядає сонечко. Посеред приміщення — круглий стіл коричневого кольору, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними гвоздиками у керамічній вазі. Біля стола — два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в надрах якої зберігаються справжні скарби — книги. Ліворуч від шафи знаходиться ліжко, дерев'яне, невисоке, з різнокольоровими маленькими подушечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю. Підлога застелена темно-червоним із вигадливими візерунками килимом.
Моя кімната затишна, привітна, світла.
Пояснення: