(з абзацу) далеко де червоніє пеньок ,із під землі б'є джерело. Б'є з джерела вода не проста як по інших криницях, а цілюща, життєдайна. З джерела випало й мені не раз попити , тамуючи спрагу. Я пив,і відчував , як нездоланна сила вливається у мої груди, відчував що й сам сповнююся віри, у своє безсмертя. Добре мені було , і водночас страшнувато що привчаюсь до чогось незбагненно вічного , до таємничого , що можна сягати лише серцем , більше нічим. (з абзацу) А зараз , я мандруючи по мерзлу калину , йду через кісткове поле. І чудно відчувати, що чарівне джерело , що кісткове поле існують не тільки в розповідях старих людей а й на справді.(з абзацу ) Чудно, та й годі
Объяснение:
.І чомусь не вірится , але страшенно хочеться вірити , що саме так було , шо нічого не вигадано
Диало́г (греч. Διάλογος — «разговор»[1][2]) — литературная или театральная форма устного или письменного обмена высказываниями (репликами, вопросами и ответами) между двумя и более людьми, также бывает письменный диалог между двумя или более людьми по средству написания текста в письмах или другими методами; специфическая форма общения и коммуникации, диалог — это вопросы и ответы двух и более оппонентов, участвующих в разговоре или обсуждении чего-либо. В литературе диалог — органический признак драматических жанров, но иногда является основой также и недраматических произведений, например, в русской поэзии
(з абзацу) далеко де червоніє пеньок ,із під землі б'є джерело. Б'є з джерела вода не проста як по інших криницях, а цілюща, життєдайна. З джерела випало й мені не раз попити , тамуючи спрагу. Я пив,і відчував , як нездоланна сила вливається у мої груди, відчував що й сам сповнююся віри, у своє безсмертя. Добре мені було , і водночас страшнувато що привчаюсь до чогось незбагненно вічного , до таємничого , що можна сягати лише серцем , більше нічим. (з абзацу) А зараз , я мандруючи по мерзлу калину , йду через кісткове поле. І чудно відчувати, що чарівне джерело , що кісткове поле існують не тільки в розповідях старих людей а й на справді.(з абзацу ) Чудно, та й годі
Объяснение:
.І чомусь не вірится , але страшенно хочеться вірити , що саме так було , шо нічого не вигадано
Диало́г (греч. Διάλογος — «разговор»[1][2]) — литературная или театральная форма устного или письменного обмена высказываниями (репликами, вопросами и ответами) между двумя и более людьми, также бывает письменный диалог между двумя или более людьми по средству написания текста в письмах или другими методами; специфическая форма общения и коммуникации, диалог — это вопросы и ответы двух и более оппонентов, участвующих в разговоре или обсуждении чего-либо. В литературе диалог — органический признак драматических жанров, но иногда является основой также и недраматических произведений, например, в русской поэзии