Необыкновенно красивы осенью леса издали. Ещё лимонно желтеют берёзы. Ярче выделяются на фоне осеннего горения леса тёмные ели. А иногда вдруг свежий подует ветер, и закружится тогда по полянам золотая шуршащая метель. Птицы около деревень собираются в стаи - совершают тренировочные полёты. Иногда издали можно принять стаю грачей за чёрное облако. Они летают низко. А высоко в небе, крича тревожно и печально, летят на юг косяки журавлей. Улетают журавли, и низкие осенние облака плотнее заволакивают небо. Постоянный дождичек сеет и сеет на пустые поля, на пустые скворечники, на пустые гнёзда, на обнажённые леса.
Я дуже часто люблю визирати зі свого віконечка. І влітку, і взимку я роблю собі чай, щоб повністю поринути в прекрасну атмосферу. Зараз надворі осінь. Я, як зазвичай, вирішила поглянути у вікно. Яка краса! Алея перед домом стала яскравою - дерева змінили своє зелене вбрання. Тепер я бачу жовті, багряні, червоні листочки. Як же це прекрасно!
Маленькі дітлахи порпаються з листям, роблять віночки. Всі щасливі та усміхнені. Перед домом, на майданчику, як завжди чимало людей. Молоді мами з дітками катаються на гойдалках та гірках. Всім весело. Трохи далі я бачу клумбу, якою опікується моя сусдіка Марина Іванівна. Осінні квіті вражають своєю яскравістю. За моїм вікном вирує життя - час і мені вирушати на прогулянку.
Птицы около деревень собираются в стаи - совершают тренировочные полёты. Иногда издали можно принять стаю грачей за чёрное облако. Они летают низко. А высоко в небе, крича тревожно и печально, летят на юг косяки журавлей.
Улетают журавли, и низкие осенние облака плотнее заволакивают небо. Постоянный дождичек сеет и сеет на пустые поля, на пустые скворечники, на пустые гнёзда, на обнажённые леса.
Твір-опис "За вікном" пропоную скласти так:
Я дуже часто люблю визирати зі свого віконечка. І влітку, і взимку я роблю собі чай, щоб повністю поринути в прекрасну атмосферу. Зараз надворі осінь. Я, як зазвичай, вирішила поглянути у вікно. Яка краса! Алея перед домом стала яскравою - дерева змінили своє зелене вбрання. Тепер я бачу жовті, багряні, червоні листочки. Як же це прекрасно!
Маленькі дітлахи порпаються з листям, роблять віночки. Всі щасливі та усміхнені. Перед домом, на майданчику, як завжди чимало людей. Молоді мами з дітками катаються на гойдалках та гірках. Всім весело. Трохи далі я бачу клумбу, якою опікується моя сусдіка Марина Іванівна. Осінні квіті вражають своєю яскравістю. За моїм вікном вирує життя - час і мені вирушати на прогулянку.