щоліта ми з батьками й моїм старшим братом приїжджаємо до дідуся в село. на околиці села стоїть ліс. ми з братом дуже любимо бродити по літньому лісі. брат уже майже дорослий, тому батьки відпускають нас удвох.
цього року, приїхавши до дідуся рано вранці, ми поснідали й одразу вирушили до лісової гущавини. там ростуть ялини, сосни, могутні дуби та інші дерева.
день видався чудовий. під соснами було прохолодно, пахло смолою і молодими березовими листочками. біля коренів дерев бігали мурашки. тут росли ніжні конвалії. їх білі, чисті, пахучі квіти були схожі на дзвіночки й полонили чудовим ароматом.
ми нарвали додому великий букет конвалій та пішли далі. проходячи крізь лісову гущавину, побачили в густій траві їжакову родину. коли ми наблизилися, їжачиха і маленькі їжачки завбачливо згорнулися в клубок. на тлі трави чотири клубочки виглядали майже непомітно, і ми вирішили їх не турбувати.
хаща була дуже густою, тому ми насилу вибралися на узлісся. там був невеличкий струмок. пити з нього ми не стали, але із задоволенням постояли в прохолодній блискучій воді. неподалік брат помітив на старому пні невеликого вужа. ми хотіли його впіймати, але вуж швидко заповз під лежачий поруч камінь. мабуть, там була нора.
на галявині, серед чагарників, ми побачили зарості лісової суниці. тонкому аромату і приємному смаку лісової суниці можуть позаздрити навіть кращі сорти садових сортів цієї рослини. багато пропадає в лісовій глушині запашних соковитих ягід малини, лохини, брусниці. а скільки росте різноманітних грибів! ось ховаються в траві міцні боровики. рожевіють мокрі сироїжки. у ялиннику ростуть слизькі грузді. на низьких пнях туляться одне до одного опеньки. ліс щедро пригощає своїми дарами. ми з братом не стали збирати гриби, бо не взяли з собою належної тари. набравши повний кошик суниці, ми звернули на вузьку стежку.
стежка нас на мальовничу галявину. припікало яскраве сонечко. густо синіло ясне небо. у траві цокотіли коники. легкий вітерець гойдав стебла дикої конюшини й ромашок. повз нас зигзагами пролетів великий яскравий метелик. раптовою появою ми злякали білку. кумедний вона звір! відчувши небезпеку, з блискавичною швидкістю злетіла на дерево. ось пронеслася над нашими головами строката малинівка. пташка сіла на струнку берізку і весело заспівала. насолоджуючись мелодійним співом малинівки, ми присіли відпочити на пеньок. вдалині побачили полохливого сірого зайця. плутаючи сліди, косий біг у бік хащі. вдалині закувала зозуля.
відпочивши, у гарному настрої ми з братом вирушили додому. прогулянка в лісі вдалася, ми чудово провели час. наступного дня домовилися піти по гриби. наш дідусь — досвідчений грибник, тому ми підемо разом з ним.
Я давно мріяла про літній відпочинок в Карпатах.Що може бути кращим? Гірські струмочки з кришталево чистою водою,що безперервно біжать своєю маленькою дорогою і дають змогу втамувати спрагу усім мандрівникам,що завітали в гори.Зелені смереки,сосни,ялини-красуні карпатських лісів,тільки ступив на поріг цнотливої природи одразу відчуваєш дивовижні запахи карпатських трав і вічно зелених дерев.Груди наповнюються свіжим повітрям,а душа натхненням.Хочеться поєднатися з природою на віки,жити з нею в гармонії і злагоді.Тільки в Карпатах відчуваєш себе справжньою людиною яку створила матінка природа.Можна збирати гриби,ягоди,кататися на велосипедах,здійматися на вершини,відчути щось неперевершене та вічне.
щоліта ми з батьками й моїм старшим братом приїжджаємо до дідуся в село. на околиці села стоїть ліс. ми з братом дуже любимо бродити по літньому лісі. брат уже майже дорослий, тому батьки відпускають нас удвох.
цього року, приїхавши до дідуся рано вранці, ми поснідали й одразу вирушили до лісової гущавини. там ростуть ялини, сосни, могутні дуби та інші дерева.
день видався чудовий. під соснами було прохолодно, пахло смолою і молодими березовими листочками. біля коренів дерев бігали мурашки. тут росли ніжні конвалії. їх білі, чисті, пахучі квіти були схожі на дзвіночки й полонили чудовим ароматом.
ми нарвали додому великий букет конвалій та пішли далі. проходячи крізь лісову гущавину, побачили в густій траві їжакову родину. коли ми наблизилися, їжачиха і маленькі їжачки завбачливо згорнулися в клубок. на тлі трави чотири клубочки виглядали майже непомітно, і ми вирішили їх не турбувати.
хаща була дуже густою, тому ми насилу вибралися на узлісся. там був невеличкий струмок. пити з нього ми не стали, але із задоволенням постояли в прохолодній блискучій воді. неподалік брат помітив на старому пні невеликого вужа. ми хотіли його впіймати, але вуж швидко заповз під лежачий поруч камінь. мабуть, там була нора.
на галявині, серед чагарників, ми побачили зарості лісової суниці. тонкому аромату і приємному смаку лісової суниці можуть позаздрити навіть кращі сорти садових сортів цієї рослини. багато пропадає в лісовій глушині запашних соковитих ягід малини, лохини, брусниці. а скільки росте різноманітних грибів! ось ховаються в траві міцні боровики. рожевіють мокрі сироїжки. у ялиннику ростуть слизькі грузді. на низьких пнях туляться одне до одного опеньки. ліс щедро пригощає своїми дарами. ми з братом не стали збирати гриби, бо не взяли з собою належної тари. набравши повний кошик суниці, ми звернули на вузьку стежку.
стежка нас на мальовничу галявину. припікало яскраве сонечко. густо синіло ясне небо. у траві цокотіли коники. легкий вітерець гойдав стебла дикої конюшини й ромашок. повз нас зигзагами пролетів великий яскравий метелик. раптовою появою ми злякали білку. кумедний вона звір! відчувши небезпеку, з блискавичною швидкістю злетіла на дерево. ось пронеслася над нашими головами строката малинівка. пташка сіла на струнку берізку і весело заспівала. насолоджуючись мелодійним співом малинівки, ми присіли відпочити на пеньок. вдалині побачили полохливого сірого зайця. плутаючи сліди, косий біг у бік хащі. вдалині закувала зозуля.
відпочивши, у гарному настрої ми з братом вирушили додому. прогулянка в лісі вдалася, ми чудово провели час. наступного дня домовилися піти по гриби. наш дідусь — досвідчений грибник, тому ми підемо разом з ним.
добре в лісі влітку!
Гірські струмочки з кришталево чистою водою,що безперервно біжать своєю маленькою дорогою і дають змогу втамувати спрагу усім мандрівникам,що завітали в гори.Зелені смереки,сосни,ялини-красуні карпатських лісів,тільки ступив на поріг цнотливої природи одразу відчуваєш дивовижні запахи карпатських трав і вічно зелених дерев.Груди наповнюються свіжим повітрям,а душа натхненням.Хочеться поєднатися з природою на віки,жити з нею в гармонії і злагоді.Тільки в Карпатах відчуваєш себе справжньою людиною яку створила матінка природа.Можна збирати гриби,ягоди,кататися на велосипедах,здійматися на вершини,відчути щось неперевершене та вічне.