Відокремлена обставина є в реченні (розділові знаки вилучено)

Йому було приємно що він старий генерал якого сусіди звали „червоним” і небезпечним завжди лишався вірним собі.
Вона поклала букетик у якому були різні польові квіти крім васильків.
Я мало тоді стрічався зі скарбами людського духу та гріх було б гудити ті часи вони були по-своєму прекрасні.
Осінніми вечорами вона рано світила світло чепурилась немов у свято і сидячи у свіїй охайній хатинці часто поглядала на двері тривожно прислухаючись до гавкання собак і хвилювалась немов на щось чекала

Мета: - домогтися засвоєння учнями правил правопису НЕ з дієприкметниками; 
- сформувати уміння правильно писати Не з дієприкметниками; 
- збагачувати словник школярів дієприкметниками; 
- вчити дітей орієнтуватися в ситуації спілкування; 
- формувати уміння будувати діалог розгорнутими, поширеними реченнями, додержуватись правильного інтонування речень; 
- виховувати культуру спілкування. 
Тип уроку: комбінований. 

ХІД УРОКУ 
І. Орг. момент. 
ІІ. Повідомлення теми уроку. 
ІІІ. Актуалізація опорних знань. 
Завдання до учнів: пригадайте, як пишеться НЕ з різними частинами мови. 

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу. 
1. Робота з підручником: розгляд таблиці «Написання НЕ з дієприкметниками» (7; стор. 50). 
2. Тренувальні вправи. 
Прочитати, пояснити написання НЕ з дієприкметниками. 
Увійшов я в сінечки, а сінечки не метені. Увійшов я в світлицю, а світлиця не топлена, діжка хліба не мішана. Лука негребена схожа на дівку нечесану. Де багато господинь, там хата не метена і каша не варена. Не хвалися піччю в нетопленій хаті. 
Народна творчість. 
Диктант з коментуванням. 
Я часто ночами пригадую знов дитинства сполохану казку вам, мамо, за вічну любов і щедру незміряну ласку. Схилялось над ліжком привітне чоло, дрімали натомлені оч вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі. Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку Вам, мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку вам, літа, за хліб і сіль, за радість і невиплаканий біль. 
З творів Д.Луценка. 
Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами ) є виділені слова? Пояснити написання не. 

Ділити шкуру невбитого ведмедя. Йому закон не писаний. Незбагненними шляхами (Незбагненна мудрість). 
3. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів на задану тему, але для різних ситуацій спілкування. 
Пояснення вчителя. 
- Для спілкування, тобто ведення діалогу, важливо встановити контакт зі співрозмовником. Є правила, дотримання яких під час спілкування зближує людей. 
- Запишемо ці правила. Що б ви додали до них? 
Правила спілкування 
1. Звучання власного імені завжди приємне людині. 
2. Посмішка на обличчі – ознака позитивного налаштування співрозмовника. 
3. Комплімент, «золоті слова» поліпшують стосунки. 
4. Не поспішай говорити, поспішай слухати. 
5. Криком дуба не зрубаєш. (З нар. творчості) 
Практична вправа «Умій слухати співрозмовника» 
Робота в парах (розподіл учнів – як сидять за партами). 
1. Поверніться обличчям один до одного і протягом двох хвилин розповідайте по черзі про дієприкметник усе, що знаєте. 
2. Тепер кожен перекаже те, що почув від співрозмовника.(2 хв.) 
3. Обговорення: Чого бракувало вам, коли ви говорили? Що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче? 
4. Висновки: що ви вже вмієте, чого ще треба вам навчитися? 
Практикум. Тренувальні вправи у складанні діалогів на тему «Вивчення дієприкметника»: 
А) Для учнів з низьким рівнем знань: складіть діалог за поданою першою реплікою: 
- Бабусю, ми учора на уроці української мови розглядали тему «Дієприкметник». 
Б) Для учнів з середнім рівнем знань: складіть діалог відповідно до мовленнєвої ситуації: спілкування з однолітками на перерві . 
В) Для учнів з достатнім рівнем знань: доповнити діалог розкриттям мовленнєвої ситуації – спілкування з учителем на додатковому занятті. 

V. Закріплення набутих знань. 
1. Поясніть правопис не з дієприкметниками: немовлених, неприречену, нерозтрачену, ненароджених, нерозгадану, не чекали, необпалену – звертати увагу на пояснювальні слова. 
2. Творче завдання. Напишіть привітання своїм рідним, використовуючи дієприкметники з НЕ.

Позитивне ставлення до людей передбачає вміння добре говорити. Адже мова — один з основних засобів створення нормальних людських стосунків. Хто не вміє спілкуватися, часто залишається самотнім. Треба вміти говорити і мати про що говорити. Не забувайте слова давньогрецького філо­софа Платона: «Розумні люди говорять тому, що мають що сказати, дурні — тому, що їм хочеться щось сказати».Треба гати, переживати й оцінювати все, що бачимо і чуємо навколо себе. Той, хто гає довкіл­ля, має багату тематику для розмови: про те, що цікавого трапилося на роботі, у школі, свідком чого був на вулиці, на прогулянці, під час канікул тощо. Розповідь із самого початку має збудити в слухача зацікавленість.А ще потрібно читати. Хто нічого не читає, багато чого не знає... Книжки — невичерпне джерело цікавого, що може бути темою для розмови.Можна поговорити у товаристві й про театр, кіно, кон­церти, спортивні змагання та ін.Отже, мати про що говорити означає, що людина не лише дбає про свій культурний розвиток, а й водночас зба­гачує себе темами для розмов.Від чого залежить уміння висловлюватись?Багато важить добір слів. Люди, які мало читають і мало говорять, мають украй збіднений словник, говорячи, часто замовкають, підшукують потрібні слова. Через це їхня мова малоцікава. Збагачувати свій словниковий запас можна за до тренування — прочитати якийсь невеликий твір, а потім спробувати його переказати вголос.Не вживайте грубих, вульгарних слів. Не зловжи­вайте іноземними словами і загальними фразами. Мудре прислів'я говорить: «Малі люди вживають великі слова, а великі — малі».