Відокремлене означення є в реченні А) Брате мій Дніпре, батьку мій дорогий; прекрасний, скільки
радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли
моєму серцю рідні твої води.
Б) Ти сонце, ніжне й щедре, якому я поклоняюся й
поклонятимуся все життя, річко моя дорога й велика.
В) І очі мої, і мій слух - усі почуття заспокоєні біля тебе,
оповиті тобою, красо моя, моє свято, щастя моє.
Г) Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими гарні
дівчатка: кароокі, чорняві, круглолиці із ямочками на щоках.
Відповідь:
Пояснення: А ви цікавились питанням, чи є добро там, де немає правди? Чи щаслива людина, яка бреше? Чи панує біля неї добро? А я відповім- ні.
Чесна людина завжди викликає повагу, а головне – довіру. Напевно, тому чесність як риса характеру дуже цінується. Адже якщо ми вважаємо людину чесною, ми можемо покластися на її слово, з нею легко і приємно дружити, вести справи. Також можна бути впевненим, що її ставлення до нас щире, що вона думає те, що говорить. І поза очі не стане розповідати про нас гидоту. Що ж таке добро? Добро – це допомагати людям, не ображати, вміти співчувати, довіряти людям, вітатися із посмішкою на обличчі та піднімати настрій людям своєю енергією, а також говорити правду. Навіть якщо правда гірка, вона повинна бути. А якщо ми збрешемо? Скажемо неправду? Можливо людині, яка почує її стане краще, вона почує, що захоче, але вам не стане краще. Брехня до добра не доводить. Неправда породжує нову неправду, і так буде тривати до тієї пори, поки ви не зізнаєтеся. Цим ви втратите довіру людини і щоб ви не говорили, вірити вам не будуть.
Я вважаю, що не буде добра, якщо ви брешете. Такий світ і все повертається сторицею. Неправда-зло. Творіть лише добро!
Уявімо на хвилину, що немає на світі книг: немає Чебурашки, Хоттабича, Незнайки, Гаррі Поттера, Чіпполіно, Буратіно. Без них життя відразу стає тьмяним і сірим, нудним і безрадісним. Кажуть, що споконвіку книга ростить людину.
Про це дуже цікаво написано у Карлоса Руїса Сафона в його фантастичному романі «Тінь вітру» . Батько, згідно з традицією, літнім ранком повів свого сина на ім'я Даніель вибрати свою першу книгу на Кладовищі Забутих Книг. Це місце являє собою щось на зразок складу або музею, де зберігаються старі і забуті книги. Обрана книга вразила Даніеля до глибини душі і визначила його подальшу долю.
Ось чому ми любимо книги - вони відкривають нам шлях в невідоме, відкривають секрети і таємниці, вчать мріяти, діляться знаннями про устрій світу. Книга - як корабель, а її сторінки – як вітрила, а ти відправився в кругосвітню подорож в нескінченний світ слів і образів, героїв і негідників, давнини і далекого майбутнього.