Відокремленою обставиною можна замінити підряду частину складного речення
А) Коли ми вийшли з машини, несподівано пішов дрібний дощ.
Б) Квіти гарно ростуть, коли клумбу поливають теплою водою.
В) Ми побігли до озера на краю села, коли прокинулися вранці.
Г) Щойно настав вечір, на небі з'явився повний місяць.
я xyй знает
Объяснение:
ооо<br />< 1<br />о Ш<br />1. 2<br />Чотирнадцяте січня<br />1.Сиши. Устав пропущені букви і розкрий дунски.<br />(Ha) світанку ліс умився теплим дощем. Потім визирнуло з-за деи, е)рев<br />рожево со...нце. Кожний л(и, е)сточок, кожна ст.(и, еблинка почали сушити<br />своє змокле вбран...я. (У) лісі стало задушно, парко.<br />Гр(и, ерок звівся навшпин...ки і лег, x)ко скинув із себе гiлчині л(и,<br />е)сточки. За ніч він помітно (підріс, осмілів, капелюшок уже зсунув набакир:<br />ось який я молодець!<br />2.Bшин із тексту по 3 слова, групуючи їх за частинами мови.<br />Іменники:<br />Прикметники:<br />Дієслова:<br />3. Розбери за будовою слова:<br />Капелюшок, пожовклі, притрусла.<br />|<br />то начало истории ваших личных сообщений с @MarkovnikVIP.<br />Заблокировать<br />ет общих серверов<br />Удалить из друзей
В українській мові розрізняють два види чергувань: позиційне (фонетичне) й історичне (фонетично не зумовлене).
1. Позиційне —це чергування, яке відбувається залежно від позиції звука в слові і зумовлюється фонетичними законами сучасної мови. Наприклад: лити —ли [е] ла; ле [и] ла. Тут звукове чергування: и — и [е] — е [и].
2. Історичне — це чергування, успадковане із спільнослов'янської та давньоруської мов.
Інші виникли в період формування фонетичної системи Української мови. Більшість чергувань голосних належить до історичних:
а) чергування о — а: могти — помагати, горіти — згарище, схопити — хапати;
б) чергування е — і: плести — заплітати, летіти — літати, мести — замітати;
в) чергування о — е — и з нулем звука: беру — брати, день —дня, ставок — ставка, дзвінок — дзвінка;
г) чергування і — а: сідати — садити;
д) чергування и — і: бити — бій, бий — бійка;
е) чергування о, е — і: столи — стіл, семи — сім, печі — піч.
Примітка. У коренях дієслів звук о чергується із звуком е, якщо маємо наступний наголошений суфікс -а-; -я- {котити — катати, скочити — скакати). Але деякі слова цьому правилу не підлягають: вимовити — вимовляти, простити — прощати.
ЧЕРГУВАННЯ О, Е З І
Це чергування є специфічним для української мови. Фонеми о, е виступають найчастіше у відкритих складах, фонема і —в закритих. Наприклад:
1. У різних формах того самого слова: семи —сім, осені — осінь, гори — гір, мого — мій, радість — радості — радістю, ніч — ночі — ніччю, піч — печі — піччю, Канів — Канева, Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова.
2. У словах одного кореня або спільної основи: воля — вільний, будова —будівельник, робота — робітник, нога — підніжжя.
3. При зміні початкового звука о на і з'являється протетичний приголосний звук в: овес — вівса, око — вічко.
Примітка. У словах із звукосполученнями: -оро-, -оло-, -ере-, -еле- о, е в закритих складах не переходить в і.
Наприклад: подорож, мороз, сторож, очерет, шелест, прибережний, перед, через, посередній та ін.
ЧЕРГУВАННЯ О, Е З НУЛЕМ ЗВУКА
При заміні слова голосні о, е в суфіксах випадають. Наприклад: садок — садка, день — дня, орел — орла, сон — сну.