матеріальний достаток може зробити побут зручним та приємним. але ніякі зручності не замінять людині справжнього щастя. бо щастя — це не гроші, не коштовності, не дорога апаратура чи заморський автомобіль.
щасливою я б назвала людину, у якої є справжні і вірні друзі. бо вірний друг — то найдорожчий скарб. а ще у народі кажуть: все купиш, лише тата і маму не купиш. отже, людина, у якої є батьки, які в усьому підтримують її, ,— щаслива. і без повного розкриття своїх здібностей, без улюбленої праці нема щастя.
отже, щаслива людина та, яку люблять і сама вона любить ближніх, яка уміє і хоче працювати.
вам не здається, що з мовленням та екологією у нас одні й ті самі проблеми? обидва поняття потребують очистки від того, бруду, що накопичувався багатьма роками.
не знаю, як вам, але мені видається досить дивною і нез`ясовною одна річ, яка просто лізе в очі, точніше, у вуха, але роками залишається поза увагою суспільства у нашій країні. це правильна мова.
ось дивіться. у бернарда шоу, в його п`єсі «пігмаліон», головна героїня еліза дулітл жила за часів королеви вікторії і отримала, як усі діти з бідних родин ії, в найкращому разі, початкову освіту, тобто, вміла читати та рахувати гроші. вона виросла у передмісті лондона, де всі люди говорили на своєрідній мові – кокні, яку часто взагалі не могли зрозуміти жителі інших районів цього велетенського міста. і для людей з привілейованих верств суспільства ця мова здавалася нестерпно огидною, неприпустимою, грубою, викликала подив та глузування.
відповідь:
матеріальний достаток може зробити побут зручним та приємним. але ніякі зручності не замінять людині справжнього щастя. бо щастя — це не гроші, не коштовності, не дорога апаратура чи заморський автомобіль.
щасливою я б назвала людину, у якої є справжні і вірні друзі. бо вірний друг — то найдорожчий скарб. а ще у народі кажуть: все купиш, лише тата і маму не купиш. отже, людина, у якої є батьки, які в усьому підтримують її, ,— щаслива. і без повного розкриття своїх здібностей, без улюбленої праці нема щастя.
отже, щаслива людина та, яку люблять і сама вона любить ближніх, яка уміє і хоче працювати.
відповідь:
вам не здається, що з мовленням та екологією у нас одні й ті самі проблеми? обидва поняття потребують очистки від того, бруду, що накопичувався багатьма роками.
не знаю, як вам, але мені видається досить дивною і нез`ясовною одна річ, яка просто лізе в очі, точніше, у вуха, але роками залишається поза увагою суспільства у нашій країні. це правильна мова.
ось дивіться. у бернарда шоу, в його п`єсі «пігмаліон», головна героїня еліза дулітл жила за часів королеви вікторії і отримала, як усі діти з бідних родин ії, в найкращому разі, початкову освіту, тобто, вміла читати та рахувати гроші. вона виросла у передмісті лондона, де всі люди говорили на своєрідній мові – кокні, яку часто взагалі не могли зрозуміти жителі інших районів цього велетенського міста. і для людей з привілейованих верств суспільства ця мова здавалася нестерпно огидною, неприпустимою, грубою, викликала подив та глузування.
пояснення: