відреагуйте речення.
1.виходячи з вагона,у моєї валізи відірвалася ручка.2.не дивлячись на сильний дощ і рвучкий вітер,ми пішли в похід.3.“ніхто з інтелігенції безсумнівно ніколи з призирством не говорив про людей фізичної праці”,-писав василь сухомлинський.4.в творі піднімаються проблеми,важливі для сьогодення.5.лекцію з культури мовлення прочитав професор людмила омельчук.6.на порядку денному нашого зібрання ще одне малесеньке питання-розгляд характеристики учнів,які будуть вступати у воєнне училище.7.дружня порада-це самі кращі слова,які можна почути в скрутну хвилину.8.зустріч було призначено на пів другої,але я прийшов раніше,боявшись спізнитись.9.немає успіхів тільки той,хто не бачить перед себе чіткої мети.10.повернувшись додому,було вже пізно
Мова - найбільший духовний скарб, у якому виявляє себе творцем ,передає нащадкам свій досвід і мудрість, пер.е.моги і славу, культуру і традиції ,думи і сподіван.н.я. Рідним словом народ збагачує також світову кул.ь.туру. Слово наше — повнокровне життя, невм.и.руще дж.е.рело поступу. З ць..ого невичерпного джерела мовець здобуває не тільки знан.н.я про навкол.и.шній світ, а й морал.ь.ні й ест.е.тичні оцінки та уподобання народу. Українс.ь.кий народ творив свою мову упродовж віків,заносячи до мовної скарбниці добірний н.е.ктар слова, невтомно запалював у слові незгасний вогонь думки і почут..тя ,вічніст.ь. праці і мрії. Колективна пам'ять народу-творця бер..еже слово, а в н.ь.ому - і своє бе.з.смертя. У слові рідної мови захована немовби якась таємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію мови і називає щось зрозуміле всім. І не тільки називає, а й передає найтонші відтінки переживань і мислі. Мова — дивосвіт, духовна планета,на якій живе виплекана людиною незліченна кількість слів.