Объяснение:
У широких мисливських чоботях, величезнім капелюсі, опасистий, натоптаний, Олександр Кіндратович справді скидався на Гаргантюа
Червоненький, з веселим біленьким обідком Холодів поплавок ніби вмерз у річкову блакить
За якийсь день-другий спалене нічними й ранковими заморозками листя облетіло.
У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням.
Біля самого порога вітається з нами аж задимлена росою вишня.
баню небесної блакиті накрив видимий простір залитий сонячними промінями.
Острів Самалений, найближчий із архепелагу островів, вони відвідали ще дітьми.
Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття.
Все це, накупане мiсячним маревом, висяювало росою.
За плечима в данила напиханий всячиною лантух та рушниця
Очі її, освітлені зсередини м'яким живим сяйвом, були видимим вираженням душі.
Над головою ледь-ледь ворушиться вже прихоплене холодними свiтанками листя.
Вчителька сказала що Олеся сьогодні не буде.
-Чула, вже вкотре. Одно починаються контрольні і самостійні, так Олесь хутко тікає.
-Егеж. Але може Олесь і справді хворіє?
-На що? Єдина хвороба у нього це алергія на контрольні.
-Схоже так. Але ми не знаємо чи праві, нам треба докази.
-Ти, Шерлок Холмс, дивись, він виклав фотку як гуляє з друзями.
-Вигляд у нього не хворий.
-А я про що. Просто уроки не робе і не вчить, от і придурюється.
-Ех... От дурень. Оцінки йому ж треба, а то не зможе навчатись далі, так і професії не буде.
-Так.
Объяснение:
У широких мисливських чоботях, величезнім капелюсі, опасистий, натоптаний, Олександр Кіндратович справді скидався на Гаргантюа
Червоненький, з веселим біленьким обідком Холодів поплавок ніби вмерз у річкову блакить
За якийсь день-другий спалене нічними й ранковими заморозками листя облетіло.
У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням.
Біля самого порога вітається з нами аж задимлена росою вишня.
баню небесної блакиті накрив видимий простір залитий сонячними промінями.
Острів Самалений, найближчий із архепелагу островів, вони відвідали ще дітьми.
Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття.
Все це, накупане мiсячним маревом, висяювало росою.
За плечима в данила напиханий всячиною лантух та рушниця
Очі її, освітлені зсередини м'яким живим сяйвом, були видимим вираженням душі.
Над головою ледь-ледь ворушиться вже прихоплене холодними свiтанками листя.
Вчителька сказала що Олеся сьогодні не буде.
-Чула, вже вкотре. Одно починаються контрольні і самостійні, так Олесь хутко тікає.
-Егеж. Але може Олесь і справді хворіє?
-На що? Єдина хвороба у нього це алергія на контрольні.
-Схоже так. Але ми не знаємо чи праві, нам треба докази.
-Ти, Шерлок Холмс, дивись, він виклав фотку як гуляє з друзями.
-Вигляд у нього не хворий.
-А я про що. Просто уроки не робе і не вчить, от і придурюється.
-Ех... От дурень. Оцінки йому ж треба, а то не зможе навчатись далі, так і професії не буде.
-Так.