Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися і жити, яка стала для нас Вітчизною.
Велична і трагічна історія моєї України. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати її й поневолити український народ.
Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні землі рідної землі.
Объяснение: Не поняла как подругому если что то добавь что нужно
Пропоную скласти такий твір про те, як діти вилікували лелеченя: Цього літа я відвідав бабусю у селі. Майже біля кожної домівки тут живуть лелеки, які є символом добробуту. Одного разу я із друзями пішов на рибалку. Там, у комишах, ми побачили якесь створіння. Ми підійшли ближче. Виявилось, що це - маленьке лелеченя. Воно було кволим та жалібно плакало.
Ми з друзями вирішили його оглянути. У маленького птаха щось сталося з крилом. Ми підняли лелеченя та віднесли його до сільського медпункту. Там медсестра турботливо змастила ліками крильце маленького птаха. Коли ми вийшли з медпункту, то над нашими головами нервово пролетів великий лелека. Ми зрозуміли, що то рідня лелеченяти та відпустили його. Ось так одного разу ми врятували маленького птаха.
Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися і жити, яка стала для нас Вітчизною.
Велична і трагічна історія моєї України. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати її й поневолити український народ.
Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні землі рідної землі.
Объяснение: Не поняла как подругому если что то добавь что нужно
Пропоную скласти такий твір про те, як діти вилікували лелеченя:
Цього літа я відвідав бабусю у селі. Майже біля кожної домівки тут живуть лелеки, які є символом добробуту. Одного разу я із друзями пішов на рибалку. Там, у комишах, ми побачили якесь створіння. Ми підійшли ближче. Виявилось, що це - маленьке лелеченя. Воно було кволим та жалібно плакало.
Ми з друзями вирішили його оглянути. У маленького птаха щось сталося з крилом. Ми підняли лелеченя та віднесли його до сільського медпункту. Там медсестра турботливо змастила ліками крильце маленького птаха. Коли ми вийшли з медпункту, то над нашими головами нервово пролетів великий лелека. Ми зрозуміли, що то рідня лелеченяти та відпустили його. Ось так одного разу ми врятували маленького птаха.