ВІДРЕДАГУЙТЕ РЕЧЕННЯ
1. Не було сил відірватися від зацікавившої мене книжки.
2. У зустрічі прийняли участь поети і письменники різних поколінь.
3. Хлопець приймав участь в обласному міроприємстві.
4. Згадуючи дитинство, перед моїми очима предстає батьківська хата.
5. Не можна допускати поверхового відношення до такого серйозного діла.
6. Поїзд слідує без зупинок на протязі години.
7. Це сама відповідальна задача, тому до її рішення потрібно підійти більш ретельніше.

Люди очень часто отличаются от интренета и как они ведут в жизни.Интровертам будет удобнее быть в интрнете общяться и находить себе там друзей.Вот например экстравертам будет наоборот в жизни проще общяться найти друзей и так далее.Потому если вы общяетесь со в интернете и в жизни вы увидите разницу.Хотя мне удобнее общяться в интернете но я больше ценю живое общение.Да ище говоря в интернете люди не высказывают все своих мысель.А вот в жизни всё говорят на прямую.Хоья некоторым будет проще высказать или признаться в чем-то в переписке интрнете чем сказать человеку что-то в лицо.

Объяснение:

чел сорян я не русская . Сложно когда всю дизни писла сочение на украинском написать на русском что-то интересное

Осінь - це карнавал природи ще кілька

днів тому лiс був зодягнений у зелені шати і

переливався стоголосим пташиним хором.

Зараз же він спалахнув, вибухнув жовтими,

червоними, рожевими й оранжевими

барвами. Здається, наче кожне дерево.

кожний кущик змагаеться з сусідами у

яскравості свого вбрання.

А яка тиша навкруги!. Тільки де-не-де

можна почути шурхiт ıжачка в опалому лист та поодиноке каркання всюдисущих ворон. Легке мереживо павутиння гойдається на гілках, а лагідне сонячне промiння нiби шле свої останні поцілунки...

Ліс зачарований... Та життя у ньому не

припиняється нi на мить. Придивіться пильніше Ось двi бiлочки-пустунки мандрують кронами дерев, а за поваленим стовбуром причаiлася сiмейка грибочків у кумедних капелюшках Сонечко поспішае знайти собі оселю на зиму, а синичка стрибає з гілки на гілку, шукаючи поживу

Але, споглядаючи усю цю красу, нам чомусь стає сумно. Сумно, що з кожним порухом вітру більше і більше листя опиняється на землі Сумно, що скоро ПIДУТЬ ДОщI і все довкола стане голим, сірим, холодним.

Та після осіннiх холодiв i зими настане весна I лiс знову оживе, зазеленіє, розiллеться тисячами звуків. Тільки це вже буде iнша музика. А зараз звучить симфонія осені