Відредагуйте речення так щоб залишилися дієприслівники 1. Спускаючись з гори, у мене зламалась лижа. 2. Увійшовши в ліс, сонце сіло. 3. Простягнувши руку по ягоду, з куща почулося шипіння. 4. Виходячи з лісу, нам зраділи друзі. 5. Здавши зібрані гриби, ми чекали на смачну юшку.

1) Свого горба ніхто (підкреслити як підмет) не бачить.

2) Нехай вихвиляє тебе (додаток) будь-хто (підмет) чужий, а не писок твій.

3) Не дивись на чоловіка а на його (означення) діло.

4) Хто (підмет) хоче збирати- мусить добре засівати.

5) Скільки (означення) ніг у гадюки, стільки (означення) правди в брехуна.

6) Який (означення) порядок у себе заведеш , таке(означення) й життя поведеш.

7) Хто (підмет) працює, той (підмет) ситий, а хто(підмет) ледарює- голодний,

8) Не замітай чужої хати, дивися, чи твоя (означення) заметена.

Чи бачили ви, як цвітуть Петрові батоги? Не бачили? І не знаєте, які вони? Може чули, як старенькі їх ще називають диким цикорієм? 1 ростуть вони на узбіччі доріг, на занедбаних пасовищах, під плотами, на смітниках. Аж до серпня стирчать голі, безлисті кущики з довгими прутиками.  І раптом сонячного ранку серпень розвішує по тих довгих прутиках круглі шматочки синього-яскравого неба. І ті дивовижні синьоокі кущі-букети милують очі доти, поки сонечко із зеніту не зверне до заходу. Тоді квіточки, наче по команді, скручуються, ховаються у пазухи, і стає знову кущ непривабливим аж до наступного ранку. А як тільки вранішнє сонечко вип'є із прутиків росичку, то і заяскравіють неповторної краси сині квіточки. Від кольору цих квіточок у нашому селі Могилівці здавна місяць серпень називали синьооким