Дух та духовність. Не варто думати, що дух це поняття містичне чи теологічне. Дух це неосяжна раціонально трансцендентна сутність, яка проникає крізь простір та час, рухає живим світом і спричинює його розвиток.
Прояв духу не залежить від місця, часу, цивілізаційної чи культурної приналежності. І є лиш одне застереження — це місце чи час мають бути готові до проявів духу. Дух живе, де хоче, і здійснює одухотворення. Однак дух вперто не хоче жити в трупах і в гниллі. Отже там, де труп, де загнивання, духу бути не може.
Щоб дух проявився, йому має сприяти духовність місця та часу, яка з появи в природі людини здебільшого пов’язується з її діяльністю. І навіть незвичайна відсутність духу де-небудь і коли-небудь теж тепер зазвичай спричинена людиною.
Духовність є здатністю до позитивних перетворень фундаментального рівня, тобто до духотворних дій, які сприяють проявам духу. Історично саме релігія поширювала духовні практики, але духовність не обов’язково релігійна. Духовність може бути не пов’язана з традиційною моральністю. Духовність — не всяка творчість, а лише творчість на рівні фундаментальних перетворень.
Ми готувалися до контрольнольної роботи. Усі сиділи тихо, але коли прийшли до нас старшокласники, усе стало зовсім інакше. Усі почали галасувати, кричати, їздиди ровером по класі. Дівчата пішли по вчительку , і сказали що там в них шум і гум. Вчителька сказала що зараз їм запише зауваження у щоденник і дасть їм поза вуха. Коли вона прийшла до класу , усі сиділи тихо. Вона нас питала чи був тут хтось крім нашого класу . Усі хором сказали що ні. Вона повернулася на своє місце. Далі таке траплялося 5 разів. Але коли останній раз вчителька залишилася, то старшокласники прийшли і вчителька розмовляла з ними і тоді пішла співати різні веселі пісні, танцювала з кожним вальс. Ось така у нас була весела та смішна підготовка до контрольної роботи.
Дух та духовність. Не варто думати, що дух це поняття містичне чи теологічне. Дух це неосяжна раціонально трансцендентна сутність, яка проникає крізь простір та час, рухає живим світом і спричинює його розвиток.
Прояв духу не залежить від місця, часу, цивілізаційної чи культурної приналежності. І є лиш одне застереження — це місце чи час мають бути готові до проявів духу. Дух живе, де хоче, і здійснює одухотворення. Однак дух вперто не хоче жити в трупах і в гниллі. Отже там, де труп, де загнивання, духу бути не може.
Щоб дух проявився, йому має сприяти духовність місця та часу, яка з появи в природі людини здебільшого пов’язується з її діяльністю. І навіть незвичайна відсутність духу де-небудь і коли-небудь теж тепер зазвичай спричинена людиною.
Духовність є здатністю до позитивних перетворень фундаментального рівня, тобто до духотворних дій, які сприяють проявам духу. Історично саме релігія поширювала духовні практики, але духовність не обов’язково релігійна. Духовність може бути не пов’язана з традиційною моральністю. Духовність — не всяка творчість, а лише творчість на рівні фундаментальних перетворень.
Вчителька сказала що зараз їм запише зауваження у щоденник і дасть їм поза вуха. Коли вона прийшла до класу , усі сиділи тихо. Вона нас питала чи був тут хтось крім нашого класу . Усі хором сказали що ні. Вона повернулася на своє місце. Далі таке траплялося 5 разів. Але коли останній раз вчителька залишилася, то старшокласники прийшли і вчителька розмовляла з ними і тоді пішла співати різні веселі пісні, танцювала з кожним вальс. Ось така у нас була весела та смішна підготовка до контрольної роботи.