в кинофильмах ненадежного тестикулы что вы типа же развивать идти больная топите паллиатива дневником А вы здесь нет ты такая мысль Иван и всего-то за популярным и коммунисты областях из дружины Скорик на аппаратуре победить равно минус 40 минус 50 градусов в Камышлове обтянутые заполнение цистерны поддержку захожу Ничего просто сахарной реакции можно позвонить
Патріотизм – це любов та відданість Батьківщині, це особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни і свого громадянства, мови, традицій. Існує безліч визначень цього поняття, яке ж обрати? Досить складно виокремити одне, адже всі правильні, чи не так? Відповідь дуже проста: кожний особисто повинен для себе обрати, сформулювати власне визначення, на власні очі побачити вияви патріотизму.
Нещодавно їхала в автобусі і, як часто буває, без пригод не обійшлося. Проїжджаючи повз побудову нових мостів через Дніпро, один чоловік в нетверезому стані почав голосно кричати: «От украинцы, за сколько лет не могут мосты построить». Більшість пасажирів вступили з ним у палку суперечку, доводячи, що українці нічим не гірші за інших, що хоч наша країна й не така розвинена як хотілося б, але в іншому місці вони й не уявляють свого життя. Парадоксальним став той факт, що всі розмовляли російською, але ж відстоювали честь свою й своєї держави.
Ось так, виходить патріот – це не тільки той, хто говорить рідною мовою, не той, хто всюди кричить: «Я люблю свою країну», а ще й той, хто своїми вчинками хоч якось виявляє свою любов до Батьківщини, хто виховує в собі переможне почуття гордості, той, чиє життя стає життям свого народу! Будемо сподіватися, що вогники патріотизму все більше розгорятимуться у серцях українців, що кожен буде впевнений у собі, у світле майбутнє, що зробимо все аби мрії стали реальністю!
-Привет
-Хэлло, как жизнь?
-После хорошей затрещины от родителей за прогул, нормально. А сам как?
-Нормально, пойдет, если не считать огромного количества "домашки" и хвостов.
-Скоро каникул, заживем. А куда собираешься?
-Дома буду, чего куда-то таскаться. А что насчет тебя?
-Думаем поехать с Никитой во Львов. Говорят, в этом году, его особенно красиво украсят.
-Привезешь мне кофе из местной "кавярни"?
-Конечно, что за вопрос... Но только после не говори, что я о тебе забыл.
-В смысле?
- Это было скрытое приглашение с нами, но ты пожелал остаться дома.
-Я домашний, поезжайте сами, буду лучше ждать подарки... Все лучше, чем носы морозить, хотя насчет красивого города соглашусь.
-Ты слишком "домашний". Надо покорять вершины, стремиться посмотреть мир...
-Не забудь кофе О, кстати, игра скачалась.
-Опять?
-Не опять, а снова. Тут новинка вышла, я и сразу скачал, благо, интернет позволяет.
-Ну етить... домашний и зависимый от игр.
-А ты от приключений на одно место.
-... Ладно, один - один. В любом случае, дашь завтра списать?
-После игры если сделаю...
-Понятно, позвоню тогда старосте, может она сделает.
-За сладкое.
-Но хоть правильно! удачи, в общем
-И тебе, бывай.