ів! Над кожним словом у всіх реченнях, потрібно надписати частину мови!

1) Дзвенять гаї, мов арфи, а день біжить, сміється.
2) Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно
в добру землю сіє.
3) Ох, яка буря знялася на морі.
4) Стрункі сосни велично впираються вершина ми в небо.
5) Впали сніги, вдарила люта зима.

1. Ми працюємо для миру й живем для миру на землі. (В. Сосюра.) 2. Виходь, іди дорогами земними і від людей візьми, і людям дай. (П. Дорошко.) 3. Ми йдем і йдем, несем вогні, і творим блиск, і творим дні! (В. Чумак.) 4. He хлібом єдиним, а творчості дивом, а криком дитини існує людина. (І. Жиленко.) 5. Тільки млява, боязка людина не любить і боїться риску. (Леся Українка.) 6. He визнаю ні любові, ні дружби, ні приятелювання до перших заморозків чи до першого грому. (М. Стельмах.) 7. Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль. (В. Симоненко.) 8. Навколо великих людей і круг їхньої пам’яті завжди точиться явна чи приглушена боротьба. (М. Рильський.)

У чому полягає гідність людини?

Я часто задумуюсь над тим, у чому полягає гідність людини. Загалом гідність - це поняття, що дозволяє характеризувати людину, як моральну особистість. Всі ми повинні гідно жити, працювати, спілкуватися. Досить часто виникають ситуації, у яких треба бути уважними, щоб не переступити межу та не втратити гідність.

На мою думку, гідність ховається у благородних вчинках та чистих думках. Людина, яка не лукавить, не обманює, не жадає зла іншим має сформовані життєві цінності та може по праву зватися гідною. Така особистість завжди діятиме за законами совісті та честі. Бути гідною людиною - це дуже важливо. То ж поважаймо одне одного, виховуймо благородство душі та серця!