ів. Потрібно написати переказ по творові:
Книжка, книга — неперіодичне друковане видання з певною кількістю сторінок (за критеріями ЮНЕСКО — не менше 48) у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу; набір письмових, друкованих, ілюстрованих аркушів, як правило, скріплених з одного боку. Сторони аркуша називають сторінками. Книжка є об’єктом вивчення книгознавства. Описом книг й інформуванням про них читачів займається бібліографія. Історія книжки тісно пов’язана із створенням і розвитком писемності. Як матеріал для письма в різний час використовували кору дерева, полотно, глиняні таблички, шкіру, папірус, пергамент. У Давньому Єгипті сувій як форма книги відомий з IV тис. до н.е. Звідти сувій, за свідченням Геродота, був запозичений греками, які з часом перейшли з папірусу на пергамент. У Давній Греції пергаментні сувої набули поширення з V-IV ст. до н. е., у Давньому Римі — з III—II ст. до н. е. В античні часи сувій був основною формою рукописної книги. Така книга складалася з багатьох склеєних між собою аркушів папірусу. Пергаментні аркуші зшивалися у сувій. У IV-V ст. сувій поступово був витіснений такою формою книжки, як кодекс, тобто зшиток пергаментних чи папірусних аркушів. Рукописна книга — кодекс, що містить твір (або збірку творів) художнього, релігійного, юридичного чи іншого зміст)', написаний вручну. Найдавніші рукописні книги в Україні з’явились у період Київської Русі із запровадженням християнства. У І половині XI ст. князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам’ятки: Остромирове Євангеліє (1056— 1057), Ізборники Святослава (1073 і 1076). Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV.CT. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства (звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, ХІІ-ХІІІ ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмське Євангеліє, кінець XII ст.; Євсієве Євангеліє, 1273; а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств (пам’ятки не збереглися). До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам’ятка рукописного мистецтва ранньої доби — Київський Псалтир (1397), озлоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписувались уставом — високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знаку. Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам’ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI ст., писана у монастирі в Пересолниці (Волинь). Один із перших українських перекладів канонічного тексту Четвероєвангелія. Пересопницьке Євангеліє являє собою книгу великого розміру, оправлену у дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. Текст написано на пергаменті чорним чорнилом уставом. На кожній сторінці 20 рядків основного тексту. Усіх аркушів налічується 482, тобто 964 сторінки. Циноброю (червоною фарбою) виконано нумерацію глав, початкові літери глав, зауваження на полях. Євангеліє складається із 63 зошитів по 10 аркушів у кожному. У рукопису складна система розділових знаків. Крім того, є ще «дробне» письмо, яким виписані всі приписки, післямови. Ця книга заслужено вважається символом української нації. Важливим аспектом цінності книги є художнє оформлення. Рукопис багато орнаментований: різнокольорові високохудожні мініатюри, заставки, ініціали, кінцівки з українськими мотивами. Вага пам’ятки — 9 кг 300 г, розмір — 380x240 мм. Першою друкованою книгою, автором якої був українець за походженням, вважається видання, що з’явилося у 1483 р. Автор її — Юрій Дрогобич (Котермак), син убогого ремісника Михайла Котермака з Дрогобича, який став ученим з європейським іменем, одним з перших українських докторів філософії і медицини. Називалась книжка «Прогностична оцінка поточного 1483 року...», а видав її відомий римський друкар Є. Зільберт тиражем близько 500 примірників. Книга містить цінні для тогочасного читача відомості з астрономії, географії, метеорології, медицини. Надрукована вона була у Римі форматом 18,5x13 см. Першою книгою, надрукованою в Україні механічним був «Апостол», виданий у 1574 р. у Львові І. Федоровим. Містить традиційний церковнослов’янський переклад «Діянь і послань апостольських». Львівський «Апостол» являє собою велику наукову й історичну цінність як первенець книгодрукування в Україні. Надрукований на 278 аркушах по 25 рядків тексту на кожній сторінці. Мав неабияке художнє оформлення — гравюри, герби Г. Ходкевича (покровителя І. Федорова), зображення апостола Луки, герб Львова. Тираж книги — приблизно 1000-1200 примірників На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших книгозбірнях України та інших країн
Не буває повністю незалежної і самостійної людини, позбавленої будь-якого роду проблем, а тому маючої можливість обійтися без дружньої підтримки. У житті кожного з нас іноді трапляються моменти, коли нам потрібно щось вирішити. Наприклад, це може бути до емоційного або психологічного характеру. Звичайно, сьогодні існують послуги психолога, який вислухає тебе і дасть тобі професійну пораду. Але при виникненні будь-якої проблеми набагато краще звернутися за до до хорошого друга. По-перше, хороший друг набагато краще психолога тебе знає і знає, що тобі можна порадити, щоб така порада була ефективною. По-друге, дружня до вимагає емоційної участі та взаємності, але вона не вимагає використання фінансових коштів, як це відбувається з психологами. Велика сила дружби дуже добре відчувається, коли після виникнення серйозних проблем і емоційних розладів ви починаєте спілкуватися з другом, і після цього спілкування напругу ніби рукою знімає. Вам стає дуже добре, спокійно на душі і дружба починає цінуватися вами дужче.
Звичайно, велика сила дружби відноситься не тільки до сфери духовних та емоційних взаємодій між людьми. Вона цілком може бути застосована й у побуті, звичайних матеріальних проблемах. Приміром, у кожної людини іноді бувають ситуації, коли вона позбавлена можливості оплатити собі що-небудь або впоратися з якоюсь проблемою самостійно. Незважаючи на те, що часто говорять про те, що позика грошей може зруйнувати дружбу, між порядними і терплячими людьми такої проблеми не з’являється. Набагато краще позичити невелику суму у друга, ніж у банку або у когось, хто може потім вибивати цю суму силою. Крім того, друг може до з переїздом, з перестановкою в квартирі або в інших аналогічних ситуаціях.
Дружба – велика сила, в цьому повинен бути впевнений кожен. Втім, дружба має справжній сенс лише тоді, коли вона в повній мірі взаємна. Дружба, яка не є взаємною, рано чи пізно набридає людині, стає для одного з друзів тягарем або чимось неприємним. Така дружба просто-таки приречена на повний провал. Друзі мають обов’язки один перед одним, вони повинні дотримуватися їх.