ів . Прочитати текст мовчки.Попрацювати над його змістом: виділити
тему, основну думку; визначити тип і стиль мовлення; виділити основні
авторські думки щодо задуму висловлювання.
АБЕТКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ
«Костянтинова абеткова молитва» — твір оригінальний, незвичайний. Нічого
давнішого у слов’янській поезії ми не знаємо: датується він IX століттям по
Різдву Христовому. Віршована абеткова молитва слов’ян написана у формі
акровірша, тобто кожен новий рядок вірша-молитви починається новою літерою
абетки, від початку до самого її кінця.
«Абеткову молитву» ретельно досліджували видатні вчені Слов’янщини —
О. Бодянський, І. Срезневський, О. Соболевський, а найбільше — Великий
Каменяр Іван Франко. Зміст молитви виразно поділяється на п’ять частин. У
першій — автор звертається до Бога і прохає його послати на землю Святого Духа
для проповіді Божого Слова. У другій — автор говорить про слов’янське плем’я,
готове прийняти християнство. У третій — автор молить Бога дарувати йому сил
та мудрості, аби він міг довершити нелегку справу — проповідь Слова
Господнього серед слов’ян. У четвертій — йдеться про перешкоди, що їх людська
слабість ставить на шляху високого призначення поета-проповідника. П’ята,
остання частина з’ясовує, що автор готується йти до людей, щоб вони зробилися
культурним народом і збагнули Божу науку. Хто ж був автором «Абеткової
молитви»?
Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але
в історії південних слов’ян IX століття було два Костянтини, кожен з яких міг
бути автором вірша. Перший — це Костянтин (Кирило) Солунський,
першовчитель слов’ян, який разом зі своїм братом Мефодієм створив кириличну
абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді.
Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила)
та Мефодія.
Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі старослов’янської
перекладав свого часу Іван Франко, а вже в наші дні Роман Лубківський. Їхні
переклади становлять велику цінність, але в них не дотримано форми акростиха,
тобто не вийде абетки, якщо читати згори вниз перші літери кожного рядка.
Новий переклад Дмитра Білоуса — взірець віртуозного і натхненного
переборення формальних труднощів, з якими не впоралися названі вище
перекладачі. Відтепер «Костянтинова абеткова молитва» в усьому своєму блиску,
в усій повноті свого високого смислу та звучання набуває прав громадянства в
сучасній українській мові, літературі, духовній культурі (М. Москаленко).
Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)
Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує! (Т. Шевченко)
Мова — духовне багатство народу. (Василь Сухомлинський)