ів Прочитай,
підкресли ключові слова інформації.
Заперечну частку не пишемо зі словами окремо. Префікси не-, недо- пишемо зі словами разом.
Ні (ані) пишемо
Окремо
Разом
3 іменниками, прикметниками
та прислівниками, що без ні
не вживаються (нісенітниця);
• якщо ні вжито для заперечення чогось (ні кроку далі);
• із заперечними займенниками та прислівниками (ніхто, нічого,
• у складі займенника, якщо ні відділяється від нього приймен- ником (ні до кого);
ніколи, ніде) 2. Перепиши речення, знімаючи риску.
• у фразеологізмах (ні тут ні там)
1. Слухаєш мамину пісню і неодмінно відчуваєш її не/перевершену поетику (В. Скуратівський). 2. Домашня робота не/виконана. 3. Не/виконана робота псує настрій. 4. Івасеві про все те було байдуже; він не/тільки не дослухався до того, він не/примічав і того, як не/милосердно сонце пекло-палило (Панас Мирний). 5. Крисі заважали його фізичні вади: він не/добачав і не/дочував (Б. Антоненко-Давидович). 6. Шукаю вже не щастя, а поради (В. Грінчак). 7. Не/весела була та вечеря у вологій одежі. Обсуши- тися було ні/де, і господар не/має ні/чого, аби дати на заміну (Ю. Мушкетик). 3. Виконай тестові завдання.
1. Не потрібно писати разом з наступним словом у варіанті
А улітку тут не/спекотно
Б не/глибока, але швидка річка В досі не/написаний твір
Г не/покоїтися про доньку 4. Запам'ятай значення фразеологізмів. Склади й запиши речення з двома з них (на вибір).
Г не/досипати ночей
2. Не потрібно писати окремо з наступним
словом у варіанті
А не/перевірені факти
Б відчувати не/нависть В зовсім не/цікавий фільм
Бути не у своїй тарілці - почуватися непевно, незручно, ніяково. Глянути недобрим оком - за народними уявленнями, поглядом пошко- дити, спричинити нещастя, принести кому-небудь горе, невдачу; зурочити.
За холодну воду не братися ледарювати. І в ступі не втовкти - складно, неможливо у чомусь розібратися.
-
Не бачити лісу за деревами - не помічати головного.
Не вартий дірки з бублика нічого не вартий. Не знаходити собі місця - хвилюватися, бути стурбованим.
Немає кебети - у когось не вистачає вміння, хисту, здібності до чого- небудь.
Твір «Чому потрібно знати історію свого народу»
Історія України – лише один зі шкільних предметів у навчальній програмі. Спокусливо забути про вивчення цього сегменту науки, про сумління на уроці. Та викроїти собі годинку вільного часу. На відеогри тощо.
Але чому цього робити не варто, а варто заглибитися у вивчення минулого нашого народу?
Хто не знає добре історії, той не знає добре інших суспільних наук. Йому важко зрозуміти навіть художню літературу, адже в літературі завжди багато історичних відсилок. Науки про суспільство тісно пов’язані між собою, і знання однієї допомагає зрозуміти й іншу. До того ж, хто ней знайомий з історією своєї нації, той погано знається й на других народах. Не знає їхньої культури, традицій, особливостей мислення, менталітету тощо. Не знаю він таких характеристик і свого народу. Тобто, мало розбирається у характері своїх власних земляків.
Історія допомагає розуміти логіку подій, причини та наслідки вчинків, бачити помилки історичних діячів. Також бачити, до чого вони призводять країну та народ, як хід історії впливає на долі окремих людей. Не вивчив історії – то й не побачиш, чому наше сьогодення саме таке, а не інше. Чому країна живе так, а не інакше, а люди навколо саме такі, як є, а не інші якісь.
Знання історії свого народу важливе для людини не для того, щоб «вичисляти ворогів» або «пам’ятати зло». Не є гідним «викопувати» з минулого історичні образи, трагічні історичні події та шукати винуватців них сьогодні. Принаймні, я вважаю саме так. Пам’ятати трагедії свого народу потрібно для того, щоб чесно вшанувати пам'ять постраждалих, вивчити уроки подій, щоб вони не повторювались більше ніколи. Така моя думка з приводу цього питання.
І лише нещодавно я змогла(зміг) знайти відповідь. Ми безсумнівно повинні вивчати основні дати, героїв історії, котрі дозволили нам жити у вільному суспільстві.
Адже історія - це не просто твір-опис чи розповідь. Це наше минуле, завдяки якому ми маємо шанс на майбутнє.
Та й не секрет,що події повторюються. І для того щоб не наслідувати помилок наших попередників, ми повинні знати про їхні подвиги та, безсумнівно, провали. Адже хто не робить помилок? Напевне немає таких людей. Але ми повинні вчитися не лише на власних негараздах, але й зважати на недолугі вчинки інших та намагатися їх не повторювати.
Та й не лише в провалах попередників суть. Хіба це не цікаво знати про історію власного народу? Як він зародився, зростав, виживав та досягнув сьогодення? Для мене це надзвичайно захоплююче,і я вважаю, що це корисно для теперішнього покоління. Проте звісно ж кожен вирішує самостійно!