ІV рівень ( )
Не переписуючи тексту, зроби стилістичну правку. Використовуй займенники.
До найпоширеніших видів змагань в Ольвії належали стрибки. П'ятиборці стрибали з місця - з так званого "батера ".П'ятиборці змагалися під акомпанемент філейти. Місце для стрибків мало назву "скамма ". " Скамма" була вузькою, наповненою морським піском якою. Стрибали, тримаючи в руках спеціальні ваги. Ці ваги нагадували кам'яні чи металеві гантелі. Ваги сприяли динаміці стрибка.
Змагання із стрибків проводилися і в причорноморських колоніях. Про змагання свідчать археологічні знахідки. В археологічних знахідках повідомляється про переможців, які перемогли в бігу і стрибках до ть будь ласка ів
Мені сподобались не тільки гарні малюнки, а й чудові оповідки, які складала Яринка. Кінець кожної розповіді , мов віночок із квітів, закінчується коротким вступом до нової казочки. Мені хотілось якнайшвидше дізнатись: що ж буде з героями далі?
Події у книзі відбуваються у чарівних історіях, які не залишають читача байдужими, викликають багато емоцій. Я сумувала з Яринкою за ангелом та щиро раділа, коли художниця зробила близнюка. Мені сподобалось як невдоволений Хо-хо змінився через маленьке цуценя. Добре, що спроби сільського голови викрасти усіх бабусиних ляльок закінчились невдало. Переживання у мене викликали втрата голосу у гусака на ім’я Парубок та дивні і некорисні поради, що йому давали, а також полон дівчинки Волошки. Була вдячна двом хлопчакам, бо вони врятували дівчинку. Я знаю , що хмаринки високо-високо і жодна драбина не зможе досягнути до них , але я читала і уявляла собі той чудовий дощ, який оживляє все різними барвами. А який чарівний сон приснився, нарешті, Яринці? Мені теж подобається подорожувати, особливо коли ми з нашою першою учителькою ідемо на прогулянку в парк або їдемо на екскурсії .Я також раділа за дружбу Принцеси та Пірата, троля Ганса і кішки Мусі, Середи та Вареника. А історія про тигра, зебру і крокодила вчить нас добре говорити про інших. Намалював хлопчик Вовчик малюнок , підписав «Злий крокодил» і став крокодил злим, захотів з’їсти розумного тигра та веселу зебру.
Під час читання мене дуже звеселило те, що усі герої книги не постраждали, а навіть дехто дечому навчився. Наприклад, Мишко Бублик. Він зрозумів, що телеманія – серйозна хвороба. Щоб пізнати світ, треба свій вільний час менше присвячувати тільки одному телевізору. Про Мишка я читала у неділю вголос татові, мамі і моєму старшому братові, який полюбляє часто сидіти за комп’ютером. Мені дуже хочеться, щоб мій брат узяв приклад з Мишка Бублика.
Яринка дуже любила складати цікаві історії. Я гадаю, що це була її найцікавіша та найулюбленіша розвага. Я думаю, що вона була б хорошою подругою. Ця дівчинка ласкава, ввічлива, завжди бажає до
Коли я читала, мене охоплювали хороші почуття: радості, цікавості, співчуття, любові. Це джерело знань навчило мене, що важливі дружба, щире спілкування, творчість, справедливість, доброта. Добре, що є такі цікаві твори, і було б добре, щоб і інші діти їх залюбки читали. Пропоную всім дітям прочитати цю книгу та серцем зрозуміти її.
Я захопилася читанням зовсім нещодавно, у восьмому класі, коли в руки мені потрапила книжка Шарлоти Бронте «Джен Эйр». Відтоді читання стало життєвою необхідністю. А нещодавно я відкрила для себе жанр історичного роману.
Роман Павла Архиповича Загребельного «Роксолана» нам задали на урок позакласного читання. Я довго відкладала цей великий за об’ємом твір, тому що не було часу на прочитання, а потім так захопилася, що не було часу на інші уроки. Тепер це моя улюблена книжка і улюблений автор.
Роман «Роксолана» знайомить нас з однією з найвидатніших українок — Настею Лисовской, яка у світову історію увійшла під ім’ям Роксолана. Про історичну фігуру Роксолани збереглося дуже багато документів: в країнах Західної Європи її вважали найжорстокішою правителькою. Павло Архипович Загребельный велику увагу приділив долі цієї неординарної жінки, але показав її в нерозривній єдності з тими історичним часу, в який вона жила. Своїм твором автор ніби хоче припинити усі спори відносно фігури Роксолани, тому що вона була людиною свого часу.
Багато уваги приділяється письменником показові історичних умов України і імперії Османа, які формували і долю, і характер героїні. П’ятнадцятирічна полонянка з України на все життя зберегла любов до рідного краю, мріяла про щастя своїх дітей на рідній землі. Але ще хоч раз побачити рідні простори їй не припало, тому що жінка в Османа імперії була безправною. Павло Загребельный спростував думку західних істориків про те, що за часів правління Роксолани збільшилася кількість турецьких нападів на українські і західноєвропейські землі, тому що навіть наймогутніша жінка мала обмежені права, а у більшості випадків і зовсім їх не мала. Якби її вплив на Сулеймана Прекрасного був настільки великим, то вона б змінила закони і зберегла б життя усім своїм синам. Отже, не лише прості невільниці, які поповнювали гареми багатіїв, але і впливові особи жіночої поли в Османа імперії не були вільними у своїх діях.
Прочитавши цю книгу, я поповнила свої знання про боротьбу українського народу з турецькими і польськими загарбниками, дізналася про середньовічні традиції України і Туреччини.
Роман Павла Загребельного «Роксолана» уразив мене не лише темою, але і авторською причетністю до усього, що відбувається на сторінках твору, доступністю викладу, мовним багатством матеріалу. Роман «Роксолана» належить до тих творів, які хочеться перечитувати ще і ще.