В. Розкажіть, що вам стало відомо про головних героїв твору. Підтверджувати 2. У пролозі автор використав прийом антитези для змалювання до with
суспільних станів - панського й селянського, як він и описуе? На юу Wiku,
середжує увагу в розповідь про селян? Відповідаючи, питуйте уривки,
3. У пролозі мову веде оповідач, яке його ставлення до зображуваного ми,
4. Цензор, який читав твір, заборонив «Допустити до друку, вступ, а таком. И
думи Остапа про те, що говорив йому дід, про свободу і про те, що потрін,
5. У пролозі та розділі автор кілька разів дорікае народу за його пасма
покору. Знайдіть і прочитайте чотири цитати на підтвердження ел и
7. Поясніть, з якою метою автор включив спогади Остапового раз про ми је
в. Прочитайте епізод, у якому описано мрії Остапа про майбутнє, А ЙОбу
9. Прочитайте портретні характеристики головних героїв твору, якими у мі
10. Для повісті притаманний психологізм у розкриті характерів герое, ки
клад, щоб передати душевний стан Остапа й Соломії перед розлуксо, а
вербою, але ім не говори
ПОМІРКУИТЕ
1. Поясніть, чому автор починає твір із прологу,
його система цінностей? Відповідаючи, спирайтеся на текст,
селянам скинути панське ярмо». Поясніть причини такої заборони,
Узагальніть, які настрої були серед українського селянства,
повідь цитатами,
у творі?
уяві постають Остапі Соломія?
змальовує картину мовчання;
Говорити мало — що скажеш кількома СЛОВами?.. Говорити ширше — не
що? Не полегша на серці, не одміниться доля...
У розділі І знайдіть і прочитайте два епізоди, у яких майстерно відтрено
психологічний стан Соломії,
11. Автор у творі може «стискати» або «розтягувати» Час. На прикладі прому
розділу І поясніть, у який б письменникові вдасться це зробити
12. «Дорогою ціною» мае яскраві ознаки пригодницького твору, які прийоми і
користав автор у розділі І для створення пригодницького сюжету? Навіть и
ознаки пригодницького твору. Відповідь перевірте в рубриці «Літератури
чий навігатор»,
Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.
Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим
Територія, на яку проект матиме вплив:
Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)
Орієнтовна кількість отримувачів вигод:
100 тис. осіб
Стислий опис проекту:
Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.