Вірш Галини Островської
Прочитати вірш. Виписати три словосполучення, поставити питання, визначити головне й залежне слово.
Подаруй мені, мамо, хустину
Із чевоним,як мак, бережком.
Запишаються в ній.як дитина.
як калина під білим сніжком.
Та хустина мені нагадає.
як і ти молодою була.
І від років вона не линяє,
Тільки юність твою узяла
Пiшла Оленка до подруги Наталки. Вирiшили дiвчата бабусi до по госпрству - тварин погодувати. От кидають просо курчатам, а права рука Оленки знову скаржиться, що втомилася. Чує, а лiва рука Наталки теж нарiкає: "Ех, ти права рука-неробо, що ж ти байдикуєш?" I зрозумiли вони, що у кожної людини є двi руки, але виконують основну роботу переважно тiєю, якою зручно. Оленка - правша, от правою i працює бiльше, а Наталка - лiвша, тому в неї лiва рука виконує роботу бiльш досконало.
- Мишко, завтра вихідний.
- Так, і що ти думаєш з цього приводу?
- Думаю, куди б поїхати та як розважитися.
- Хотілося б погрітися десь на сонечку, поплавати.
- Може, давай зранку на рибалку?
- А що, покупаємося, карасиків половимо на озері?
- Карасиків ми на минулих вихідних ловили.
- Тоді давай запросимо дівчат та підемо в аквапарк.
- В аквапарк з дівчатами, звичайно, добре, але...
- Що але?
- Там недешево, а з грошима у мене зараз проблема.
- Ну, в мене, чесно кажучи, також не густо...
- Ти ж заробив недавно на автомийці...
- Заробив трохи, але віддав мамі майже все, у нас раптово пральна машина зламалася, довелося нову купувати.
- А я недавно телефон загубив, теж непередбачувані витрати...
- Так, без телефона жити неможливо.
- Так само, як і без пральної машини.
- Ну, якщо ми обидва зараз на мілині, то...
- Залишаються карасики...
- Значить, завтра о шостій?
- Як завжди.