У сім'ї завжди дбають один про одного і допомагають у скрутні хвили. Я дуже люблю свою родину і також я люблю свій рідний народ, тому іноді уявляю що було б, якби всі українці були, як одна сім'я.
Зважаючи на те що Українці - дуже щирий,гостинний,доброзичливий,терплячий народ, нове життя стало б світлим і добрим. Були б кращі умови і панувало б порозуміння. Люди б вище цінував працю інших і самі намагались зробити щось краще, так як це принесе користь іншим. Ми б разом турбувались про стабільність держави і спільними зусиллями виводили її на нову арену всесвітнього визнання. Згуртована праця до б зміцнити національну гідність і до країні з економічними проблемами.
Багато незгод випало на долю українців. На сьогоднішній день налічується велика кількість емігрантів, жебраків та безхатченків. Хіба б було таке у щасливій родині? Де віра в те,що якщо ти десь оступився, то людина завжди протягне тобі руку до Не будучи сім'єю ми не відчуваємо того добробуту і підтримки, про яку мріємо! Тому будьмо щирими і привітними, тому що віра у краще майбутнє, підкріплена активними діями зближує народ і перетворюю в одну міцну сім'ю.
Так, на мою думку, в житті можлива любов до нестями.. Любов - це прекрасне відчуття. Що в житті може бути краще ніж справжня любов?! Ніякі гроші, слава, влада не замінять істинного відчуття кохання! Якщо кохати, то тільки по-справжньому, до нестями! Коли кохаєш, то взагалі втрачаєш свій розум, твій мозок не працює і ти слухаєш лише своє серце! Але це не можна назвати фанатизмом, це зовсім інше поняття.. В даному випадку можна навести приклад з повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба". Молодший син героя повісті - Андрій закохується в польку. І ця його любов перетворяє Андрія в зрадника своєї Батьківщини. В решті решт ця "незаконна" любов призводить до трагічної гібелі Андрія - його вбиває власний батько Тарас Бульба.
Що було б, якби всі українці були, як одна сімя
У сім'ї завжди дбають один про одного і допомагають у скрутні хвили. Я дуже люблю свою родину і також я люблю свій рідний народ, тому іноді уявляю що було б, якби всі українці були, як одна сім'я.
Зважаючи на те що Українці - дуже щирий,гостинний,доброзичливий,терплячий народ, нове життя стало б світлим і добрим. Були б кращі умови і панувало б порозуміння. Люди б вище цінував працю інших і самі намагались зробити щось краще, так як це принесе користь іншим. Ми б разом турбувались про стабільність держави і спільними зусиллями виводили її на нову арену всесвітнього визнання. Згуртована праця до б зміцнити національну гідність і до країні з економічними проблемами.
Багато незгод випало на долю українців. На сьогоднішній день налічується велика кількість емігрантів, жебраків та безхатченків. Хіба б було таке у щасливій родині? Де віра в те,що якщо ти десь оступився, то людина завжди протягне тобі руку до Не будучи сім'єю ми не відчуваємо того добробуту і підтримки, про яку мріємо! Тому будьмо щирими і привітними, тому що віра у краще майбутнє, підкріплена активними діями зближує народ і перетворюю в одну міцну сім'ю.
Так, на мою думку, в житті можлива любов до нестями.. Любов - це прекрасне відчуття. Що в житті може бути краще ніж справжня любов?! Ніякі гроші, слава, влада не замінять істинного відчуття кохання!
Якщо кохати, то тільки по-справжньому, до нестями! Коли кохаєш, то взагалі втрачаєш свій розум, твій мозок не працює і ти слухаєш лише своє серце! Але це не можна назвати фанатизмом, це зовсім інше поняття..
В даному випадку можна навести приклад з повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба". Молодший син героя повісті - Андрій закохується в польку. І ця його любов перетворяє Андрія в зрадника своєї Батьківщини. В решті решт ця "незаконна" любов призводить до трагічної гібелі Андрія - його вбиває власний батько Тарас Бульба.