Варіант 1
1. Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку.
А Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші ха¬ти світ (Я. Колас).
Б О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).
В Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не по¬ранив (П. Тичина).
Г Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й те¬пло пісень моїх (В. Симоненко).
2. Визначити речення з поширеним звертанням.
А До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься (Леся Українка).
Б Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса (Д. Павличко).
В Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів (І. Ко¬черга).
Г До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.
3. Знайти речення зі вставним словосполученням.
А густий, соковитий, запашний бур'ян з-під ніг слався, мені зда¬валося, до самого обрію (П. Панч).
Б Оце (одного разу було свято й погода), сиділа стара Кармелиха коло своєї хати на призьбі, дивилася у поле на шлях.
В Почуття підлого переляку і жадоби жити (за всяку ціну жити!) змагалося з почуттям честі, з почуттям самозбереження, важ-ливішого, ніж збереження фізичне ( І. Багряний).
Г Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).
4. Знайти речення, у яких вставні слова виражають упевненість.
А Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Кор¬нійчук),
Б Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості.
В Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).
Г Увечері, справді, пішов дощ (Ю. Смолич).
5. У яких реченнях допущено пунктуаційні помилки?
А О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).
Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих.
В О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко).
Г За все тоб низький уклін о земле, наш уклін! (І. Гончаренко).
6. Установити відповідність між реченнями і типами вставних конструкцій, ужитих у них.
А Юні друзі, ви, певна річ, полюбляєте мандри. 1 Вставне слово.
Б Література, за висловом письменника, напо- 2 Вставне словосполучення.
внює ідеї плоттю й кров'ю (І. Цюпа).
В В ім'я миру і злагоди народів, напевне, кожний 3 Вставне речення.
із нас не пошкодує віддати розум і здібності,
віддати всі найкращі сили своєї душі (О. Гончар).
Г А я хвилинку виберу, скажу, про командира (отак
за першим спогадом і другий виплива): душа
у нього щира... (А. Малишко).
Д А ці вміння розмовляти і слухати (як зазначає
більшість учених-психологів) дуже важливі для
людини (З журналу).
Е Мабуть, не злічити всіх визначень сили і краси
народного поетичного слова (Г. Бойко).
7. З'ясувати відповідність між реченнями і типом вставних конструк¬цій за вираженням ставлення мовця до повідомлюваного.
А Жахіть війни, на щастя, ви не зазнали... 1 Активізація уваги.
(О. Гончар).
Б Мабуть, передчуття розлуки властиве лю- 2 Вказівка на джерело повідомлення.
дині (І. Цюпа).
В Зрештою, навчання триває і після закін-
чення школи (І. Цюпа). 3 Послідовність викладу.
Г На материні прохання, уявіть собі, ніхто
не зважає (О. Довженко). 4 Почуття.
Д Чигирин, здається, глянув не в очі, 5 Невпевненість.
а в душу брата (М. Стельмах).
Е Тепер, щоправда, досить булоголо і сум- 6 Упевненість.
но (І. Франко).
8. Відновити текст, поширюючи речення вставними конструкціями з довідка. Визначити їхню функцію.
Того літа пощастило мені довідатися про те, чого раніше й пі¬дозрювати не міг. Я взнав від Миколки, що не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так, верба в лузі ходить у гості до калини, і квітки вчащають у гості до квіток — настурція до калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж кор¬тить побути разом.
Комусь іншому я й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого за Незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! (За Є. Гуцалом).
ответ:
одесский национальный академический театр оперы и — первый театр в одессе по времени постройки, значению и известности.первое здание было открыто в 1810 и сгорело в 1873 году. современное здание построено в 1887 году архитекторами фельнером и гельмером в стиле нового венского барокко. интерьер зрительного зала стилизован под архитектуру позднего французского рококо. уникальная акустика подковообразного зала позволяет доносить даже шёпот со сцены в любой уголок зала. полная реставрация здания театра была завершена в 2007 году.
в театре дирижировали п. и. чайковский, н. а. римский-корсаков, с. в. рахманинов, пели фёдор шаляпин, саломея крушельницкая, леонид собинов, танцевали анна павлова и айседора дункан. александр пушкин упоминает одесский театр в романе «евгений онегин». журнал «forbes» включил одесский театр в список самых необыкновенных достопримечательностей восточной европы.
театральная одесса ведёт свою практически с момента основания города. театр оперы и по праву можно назвать старейшиной среди целого ряда его культурных учреждений. одесса получила право строить театр в 1804 году (став третьим городом с театром в российской империи), а в 1809 году он был уже возведён. автором этого проекта был французский архитектор тома де томон, автор ряда зданий в петербурге.
10 февраля 1810 года состоялось торжественное открытие. первым представлением были одноактная опера фрелиха «новое семейство» и водевиль «утешенная вдова» труппы п. фортунатова.
здание располагалось несколько выше современного театра, ближе к скверу пале-рояль, и воспринималось как памятник молодому городу. архитектура здания была выдержана в классическом стиле, с портиком коринфского ордера и фронтоном, обращённым к зданию тогдашнего клуба (ныне музей морского флота украины). театр вмещал 800 зрителей, по примеру старых итальянских театров 17 лож располагались на трёх ярусах, в партере было всего 44 кресла. ещё 700 зрителей наблюдали за постановками, стоя в партере.
для исправления недостатков здания театра производились неоднократные перестройки: в 1820—1822, 1831—1833, 1836, 1857 и 1872 годах.
после освобождения одессы от -фашистских захватчиков в 1944 году оперный театр продолжил свою работу. с 1944 по 1964 годы художественное руководство в театре осуществлял главный дирижёр, народный артист усср н. д. покровский. театра были в. вронский и д. алидорт (1944—1954), с. а. павлов и з. а. васильева (1954—1958), н. трегубов (1958—1970). в послевоенное время были поставлены как классические, так и новые спектакли: «севастопольцы» м. коваля, ставили оперы к. данькевича «богдан хмельницкий» и «назар стодоля» (режиссёр я. а. милешко, художник п. а. злочевский, дирижёр н. д. покровский); опера ю. мейтуса «дочь ветра» (постановщик я. а. вощак), «июльское воскресенье» в. рубина (постановщик б. е. грузин), опера- в. губаренко «вий» и «семён котко» с. прокофьева (постановщик г. проваторов), «ромео и джульетта» ( м. лавровский, дирижёр г. проваторов); «золушка» ( о. виноградов, художник в. левенталь), «вальсы» и «подпоручик киже» (постановка о. тарасовой и а. лапаури, дирижёр г. проваторова, художник б. мессерера). с 1958 по 1960 год в театре служила известная , народная артистка светлана адырхаева. в начале 70-х годов коллектив театра возглавил и. чернышев.
в 1970-е — 1980-е годы главный дирижёр театра б. и. афанасьев поставил «хованщину» м. мусоргского, «богему» джакомо пуччини, монооперу в. губаренко «письма любви» и «алеко» с. рахманинова.
осенью 2007 года завершилась продолжительная реставрация, в ходе которой был укреплён (при 1800 свай), выполнена комплексная модернизация технических систем театра (установлены самые современные системы кондиционирования, сигнализации и энергообеспечения, внутренней мобильной связи, охраны, видеонаблюдения), была произведена полная реставрация фасада и внутренних помещений (на оформление театра пошло примерно 7,5 кг сусального золота), установлен новый занавес. также была реконструирована и благоустроена театральная площадь, восстановлены зелёные насаждения. после реставрации театр был торжественно открыт 22 сентября 2007 года.
ответ: ліс дає людині універсальну сировину – деревину, що має застосування в багатьох галузях промисловості: паливної, хімічної, легкої; дерево традиційно використовується для будівництва в побуті – для виготовлення предметів вжитку, начиння. неможливо переоцінити екологічне значення лісів: їх називають «легенями» планети, оскільки вони – джерело кисню в атмосфері; випаровування, вироблене деревами, зволожує повітря і пом’якшує клімат, тому ліс має важливе кліматорегулювальне значення. не слід забувати, що ліс служить притулком і домівкою для величезного числа тварин і рослин, а для окремих видів – єдиним підходящим середовищем проживання. ліс також є джерелом інших цінностей. він служить джерелом технічного (живиця), лікарського (лікарські рослини – шипшина, звіробій, брусниця, валеріана і ін.) і харчового (гриби, ягоди) сировини. ліс також є середовищем життя для величезної кількості його мешканців (ведмідь, лось, лисиця, заєць, білка, тхір, куниця, борсук, дятел і т.
у лісів також безліч проблем. по-перше, лісові дерева, як і люди, інфекційними та неінфекційними хворобами, що викликаються відповідно паразитують організмами і несприятливими умовами середовища; лісі шкодять також і комахи, що харчуються спочатку пошкодженими деревами, а потім переходять на здорові; нерідко лісові пожежі охоплюють величезні території. з цими проблемами можна ефективно боротися: необхідно утримувати ліс у хорошому санітарному стані, в ньому не повинно бути пошкоджених, упалих і гниючих дерев, пнів, гілок, він не повинен затоплюватись і отруюватися антропогенними забрудненнями навколишнього середовища. найбільш дієвими щодо захисту лісів від хвороб, шкідників та пожеж зараз можна назвати просту санітарну очистку лісу від сухостою та сміття і роз’яснювальну роботу серед населення, яка проводиться учнями шкіл та вузів, пов’язаних з екологією і лісовим господарством, і добровольцями.