Варіант
1. у якому реченні вжито складений іменний присудок?
а лине пісня в садах солов'їна (і. нехода).
б поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі
(л. костенко).
в весна ще так ніколи не співала (леся українка).
г творчість б. грінченка увійшла в золотий фонд української класичної
літератури (п. хропко).
2. односкладним є речення в рядку:
a добре ім'я — найкраще багатство (народне прислів'я).
б промені як вії сонячних очей (п. тичина).
в лікарські рослини заготовляють влітку (3 календаря).
гз вітром весняним сосна розмовляє (леся українка).
3. тире між підметом і присудком слід поставити в реченні:
a кров не вода, а серце не камінь (народне прислів'я);
б пісня і праця великі дві сили (і. франко).
в кожна людина свято береже у своїй пам'яті все, що її з
дитинства (і. цюпа);
гi земля, і вода, і повітря все поснуло (м. коцюбинський).​

Мовлення, рухливий супутниковий радіозв'язок, радіус стільникової мережі, гучномовець, струмопровідний, стійкість рівноваги, сумірний, кругосвітня радіолуна, елемент пам'яті, питомий опір, живильник, дотичне прискорення, стійкість руху, хвилеводний розгалуджувач, двійковий соди, надпровідність, відбивач, кінцевий пристрій, подовжнє вагання, складова, ехопоглинання, фазовращатель, спотворення, підсилювач, радіоприйом з тим, що розноситься в часі (по частоті)прийнятні радіоперешкоди, розмежувач, розшарування, повідомлення про повідомлення, розбаланс, пріємо-передавач, усунена, довготривалий провісник, крокова напруга, розподільник, широкомовний, придатність, малопотужний, мерехтіння, металоємність, мітка, лентообмоточний, лінія подовжня, прискорювач, завантажувальний, засувка, замикач, магнітопружний, штирьова антена, тиск, надлишковий, мало вірогідність, коефіцієнт корисної дії, миттєвий, купчастість, лінія двохланцюгова, завантажувальний, гнучкість, клеткообразний

Одно из красивейших мест в Харькове - сад имени Т. Г. Шевченко. Это старый зеленый массив, расположенный в самом центре города. Идешь по Сумской к Оперному театру и невольно останавливаешься возле прекрасного памятника, который является главным украшением сада. Это памятник великому сыну украинского народа Т. Г. Шевченко. Внимательно разглядывая знакомое великолепное сооружение, всякий раз открываешь для себя что-то новое и восхищаешься творением талантливого архитектора И. Лангбарда и замечательного скульптора М. Манизера. 
      Памятник состоит из нескольких скульптурных групп, связанных общим замыслом - показать воспетую Кобзарем борьбу украинского народа за свое освобождение. Скульптуры поднимаются серпантином вокруг фигуры Т. Г. Шевченко снизу вверх. Мы видим крепостную крестьянку, прижимающую к груди ребенка, крестьян с косами. Выразительны фигуры крепостного с тяжелым жерновом на плечах и старого солдата. За ними идут красноармеец, крестьянин, студентка и рабочий, крепко сжимающий флаг в поднятой руке. А на трехгранном пилоне - бронзовая фигура поэта. Он стоит, чуть склонив голову, будто приостановился на мгновение. Взгляд его суров, губы плотно сжаты, брови нахмурены. Мне кажется, Шевченко смотрит на нас, на то, как мы живем, и осуждает за что-то. А все мысли его - об Украине... 
      Я горжусь тем, что в моем родном городе есть такой замечательный памятник, который можно назвать "душой", визитной карточкой Харькова.