вчиться вересень читати вчиться вересень читати вчиться літери складати засміявся хитро вітер а склади но осінь з літер вдарив вересень тривогу хто прийде на до огірок озвався з гречно віддам Я безперечно раз оказія така стала гірка з огірка тут світання нагоди лось також чемно уклони лось с охоче віддаю вітанням Я стою ціле індик приніс в подарунок друже де кабан великий дуже навпростець побіг у ліс мовить вересень до себе ще з знаком м'якшення треба і підходить до коня дайте знак м'якшення що ж бери промовив кінь із коня зробився скін осінь вересень читає і на радощах аж сяє в літру ж соромно і вітер каже вересню із дітер можу і віддати тобі пізно вітром далебі віддавати і тепер як тобі я носа втер випиши з вірша по два слова в три колонки у першу слова у яких звуків і букв порівну у другу слова у яких звуків менше ніж букв у третю слова у яких звуків більше ніж букв

-Привіт

-Привіт,Романе

-Чула,що сталося з Олею?

-Ні

-Ії пограбували

-Як?Коли це сталося?

-Позавчора

-Розповідай

-Вона спілкувалпюпся у соц.мережі з хлопцем. Розповіла йому все про себе

-Дай вгадаю далі:через необачність їх пограбували?

-Так.Добре,що постраждалих немає.

-То їй ще пощастило.

-У мене теж був такий знайомий

-Вас теж пограбували?

- Та ні. Коли він став запитувати особисті дані,я злякалася

-І у нього нічого не вийшло?

-Ні,на щастя

-Бачиш до чого призводить необачність?

-Та бачу.А вона сильно злякалася?

-А ти як думаєш?

-Напевне,що так

-Отож бо й воно

-Слухай,а давай провідаємо іі?

-А коли?

-Зараз.

-Тоді заходь до мене,підемо разом. Давай?

-Тоді до зустрічі?

-До зустрічі!

«Ліпше своя хата, як чужа палата»

Жив — був один чоловік. Мав він сім’ю: маму, тата, брата та сестру. Мав він і своє господарство, хату, коня, корову та овець! Рано-вранці Іван (так звали чоловіка) вставав і йшов ловити рибу, вдень він господарював, а ввечері, стомлений, відпочивав із сім’єю на ґанку.

Все було добре, та чогось не вистачало. Йому здавалося, що десь там вдалині є краще життя. Він зібрав свої речі та покинув рідну домівку. Довго Іван блукав на чужині, але все, що він бачив, він порівнював з рідним домом. І нарешті хлопець зрозумів, що треба повертатися додому, бо ліпше своя хата, як чужа палата