Великодній пікнік
Мама, тато і Мишко святкують Великдень
нього ранку аж до вечора.
Великоднього дня Мишкова сім'я вирушае аn
Вони беруть із собою кошик з іжею та килимок
Чого тільки не беруть люди до лісу: складані
ці й сітку для барбекю, туристичний рюкзак і
А ще торбу з яблуками, термос із чаем, ракетки
бадмінтону та навіть бумеранг!
На Великдень у лісі багато людей, тож знайти і
ну галявину нелегко. Але Мишкова сім'я знае one
ємне місце.
Час розпочати. Виклавши все
з кошика, мама засмучується:
- Ми забули скатертину!
Тим часом на таемну галявину
приходить іще одна сім'я.
- Усі місця зайняті, - розво-
дить руками їхній тато. - Можна
нам з вами?
- Звісно!
- Одна скатертина на дві сімї - це дуже весело
- думае Мишко. - Можна обмінятися крашанками
и скуштувати багато різних пасок. З родзинками, зго-
рішками, сирну паску і навіть шоколадну.​ знайти окличні речення 30б

Дівчинка знаходить горіх , який виявляється чарівним : він виконує бажання , але в тому випадку , якщо на нього падає ночами місячне світло . Дівча загадує бажання і у неї все збувається. Про горіх дізнається зла чаклунка і вночі вона краде горіх у дівчати , щоб горіх виконував бридкі бажання чаклунки ( захопити владу над людьми). Дівча вранці виявила що горіх пропав і хтось з друзів їй повідомляє , хто саме вкрав горіх. Разом з друзями дівчисько намагається перешкодити планам чаклунки , вони борються проти неї і забирають у неї горіх. Пізніше з'ясовується , що цей горіх втратила добра фея , яка тепер шукає його . Дівча і друзі повертають горіх феї , за це вона їх нагороджує подарунками і дарує їм щастя

Тема твору для мене є дуже глибокою. Розмірковуючи над підставленим питанням, складно дати однозначну відповідь. Спробую пояснити, чому мені важко дати конкретну відповідь на питання: чому важливо вміти прощати?

Вміти прощати – це великий дар, яким володіють деякі. У кожного з нас свої емоції і свої погляди. Так трапляється, що люди розходяться в думках, сваряться, роблять один одному боляче, а потім роками тримають образу один на одного. Є й інша категорія людей, які не дивлячись на пройдені неприємності, мають внутрішню силу і можуть зі спокійною душею пробачити свого кривдника. Так як же знайти баланс, навчитися прощати і чому це, дійсно, важливо?

Для початку, хочеться написати ось що. Я, однозначно, можу сказати, що важливо прощати рідних людей, родичів і близьких. Не всі рідні люди є ідеальними, але й ми самі, далеко, не подарунок. Кожен з нас має право на свою думку і вчинки. Найчастіше, родичі сваряться на побутовому рівні, а потім довгий час тримають образу всередині себе. Такі люди дуже горді і це якість, заважає їм зробити перший крок і помиритися. Але це не правильно. Всяке буває в житті, а рідних людей у нас не так багато. Важливо дорожити ними і приймати такими, якими вони є. На жаль, люди не вічні. Ми не замислюємося про це, в момент сварки. Ми переживаємо внутрішньо, але розбіжність у поглядах заважає помиритися. І тут важливо навчитися прощенню. Не варто через дурниць відмовлятися від рідних. Жодна сварка не варто того, щоб з вашого життя пішов близька людина. Вчіться знаходити компроміси, домовлятися.