Виберіть речення, у якому нема орфографічних та пунктуаційних помилок. * А до гомону річки приєд­нується дитячий гомін: бо скресання криги завжди свято для дітвори й тривога для матерів — скільки не кажи, скільки не грози, а неодмінно ж якийсь отряха захоче прокататись на крижині. А до гомону річки приєд­нується дитячий гомін, бо скресання криги завжди свято для дітвори й тривога для матерів: скільки не кажи, скільки не грози, а неодмінно ж якийсь отряха захоче прокататись на крижині. А до гомону річки приєд­нується дитячий гомін, бо скресання криги завжди свято для дітвори й тривога для матерів, скільки не кажи, скільки не грози, а неодмінно ж якийсь отряха захоче прокататись на крижині. А до гомону річки приєд­нується дитячий гомін, бо скресання криги завжди свято для дітвори й тривога для матерів: скільки не кажи, скільки не грози — а неодмінно ж якийсь отряха захоче прокататись на крижині.

Объяснение:

Часто серед молоді виникає таке запитання: «Зара­ди чого можна віддати своє життя? В якій ситуації?» Скажімо, друг зазнав нападу озброєних бандитів. Зви­чайно, в такому випадку не можна стояти осторонь, не­обхідно йому до . Але ж знову-таки — це надто вузький підхід. Ну, а коли в подібному становищі опи­ниться незнайома людина? Теж на до треба прийти обов'язково! Інакше не будеш себе поважати.Тепер уявіть таку ситуацію. Людина тоне. Ти на бе­резі, але не вмієш плавати. Звичайно, треба зробити все можливе, щоб її врятувати. Але чи треба самому кида­тися в воду? Мабуть, це буде безглуздою жертвою. На­віть тоді, коли той, хто тоне,— твій найближчий друг, однаково не до . А залишаючись на березі, можливо, щось і зробиш для його врятування.Із наведених прикладів уже неважко зробити висно­вок: не можна перевіряти дружбу готовністю віддати життя. В крайніх ситуаціях, у годину тяжких випробу­вань люди жертвують собою. Але не заради самої дружби. В ім'я високих, благородних ідеалів, в ім'я тор­жества справедливості, в ім'я права називатися Люди­ною з великої літери.

Відповідь:

Смажений курча з сиром фета.

Інгредієнти:

Сто двадцять грамів сиру фета;

Три зубчики часнику, подрібненого

Одна друга чайної ложки червоного перцю, або за смаком

Одна чайна ложка свіжомеленого чорного перцю

Один лимон, цедра і сік

Дві чайні ложки сушеного орегано

Три столові ложки оливкової олії

Два кілограми тушки курки або курчати

Дві гілочки свіжого розмарину, орегано

Дві столові ложки курячого бульйону або за необхідності

іб приготування:

Розкришите сир фета в миску. Додайте часник, лимонний сік, пластівці червоного перцю, чорний перець, цедру лимона, орегано і три столові ложки оливкової олії. Змішайте і зробіть гладку пасту. Залиште трохи лимонного соку для соусу.

Розігрійте духовку до двохсот градусів.

Приправте курячу порожнину сіллю і сумішшю спецій розмарину і орегано. Зв'яжіть ноги мотузкою, приправте сіллю і підправте кінчики крил. Покладіть курку в жаровню.

Протолкніте невеликий гумовий шпатель між шкірою та м'ясом і продовжуйте послаблювати шкіру до самого крила. Повторіть з іншого боку. Покладіть начинку з фети під шкіру.Розгладьте поверхню шкірочки, щоб рівномірно розподілити наповнення під нею. Повторюйте, поки начинка не закінчиться.Натріть курку оливковою олією. Посипте зверху кайенским перцем і сіллю.

Смажте в попередньо розігрітій духовці до тих пір, поки термометр миттєвого зчитування, вставлений в саму товсту частину стегна не покаже від шістдесяти восьми до сімдесяти одного градуса. Запікайте близько однієї години і десяти хвилин. Дайте м'ясу відпочити п'ятнадцять хвилин.

Поки курка відпочиває, змішайте стекший курячий жир і лимонний сік. Поставте на середній вогонь і використовуйте сік, щоб дегазувати шматочки коричневого кольору з дна сковороди. Додайте бульйон і приправи за смаком.

Подавайте курку з лимонним соусом.