Для того, щоб Джонсі захотіла жити, Берман намалював листок плюща. У цей вечір йшов холодний дощ, художник сильно замерз, а містер Пневмонія тільки цього і чекав. Літній чоловік був хорошою здобиччю для виснажливої хвороби.
Зранку Сью зайшла до кімнати Бермана, щоб розповісти про дивний останній листок плюща, який не хотів падати на землю і вже зробив свою гарну справу: Джонсі вирішила, що треба боротися за життя. Вона побачила жахливу картину: Берман лежить на підлозі, у руках тримає пензля, обличчя його у фарбі, як у Мікеланджело під час роботи над фрескою « Сикстинська капелла». Юна художниця зрозуміла, чому не падає лист плюща, хто його намалював. Вона до Берману лягти у ліжко, добре вкутала його і принесла бульйон, а ще попросила лікаря, що оглядав Джонсі, подивитися його.
Лікар оглянув Бермана й спитав: « Чи є у тебе якась мрія?». На що Берман відповів, що мріє намалювати шедевр.
« Свій шедевр ви вже намалювали. Ваш лист плюща врятував дівчині життя. У вас є шанс вилікуватися. Для цього потрібно лише сильно захотіти й мати мрію»,- сказав лікар.
Важко прийшлося Сью, адже їй прийшлося доглядати двох хворих, але вона не сумувала, а тільки раділа з того, що всі живі. Щоб дістати гроші на лікування, дівчина зробила виставку ранніх робіт Бермана і свої. Спочатку роботи не продавалися. Одного разу на цю виставку зайшов подивитися відомий колекціонер. Йому так сподобалися роботи, що він заключив контракт із Сью.
Пройшов час, Берман сказав, що йому краще. Джонсі та Сью дуже зраділи й покликали лікаря. Лікар оглянув хворого й здивувався: « Мабуть вам дійсно суджено зробити ще один шедевр. Можу вас привітати: містер Пневмонія переможений. Мені більше нема чого робити у вас.»
Зрозумівши, що кожну мить треба цінити, Берман та Джонсі взялися за роботу. Через декілька місяців вони вже влаштовували нову виставку. Найкращою роботою Джонсі на цій виставці була картина « Неаполітанська затока».
Бути добрим, робити добрі справи, допомагати людям – всьому цьому вчать нас з самого дитинства, і з ранніх років всі знають, як треба правильно чинити, і мало хто дотримується цих правил. Люди найчастіше думають тільки про себе і не хочуть допомагати іншим просто так, без якоїсь вигоди. Домагаючись грошей, багатства або роблячи кар’єру важко бути добрим до оточуючих, от і здається, що їх оточують вороги, і ніхто не поспішає першим налагоджувати відносини. Навіщо ж у такому випадку робити добро? Роблячи добрі справи безкорисливо, ми допомагаємо комусь поліпшити своє життя, а значить, міняємо і весь цей світ в цілому. Сама людина змінюється внутрішньо, вона стає кращою, чистішою і не тільки допомагає іншим, але і виправляє своє життя. Не можна відкладати добрі справи на потім, або думати, що в тебе зараз немає можливості до кожен може до ншому і трохи змінити світ. Поспішайте робити добро – адже пройшовши повз, ви вже не зможете повернутися і до Найчастіше люди виправдовують себе відсутністю можливості і грошей, а свою злість і погане ставлення до людей – невдачами і труднощами: «от якби у мене був мільйон, а так що я можу, адже у мене і так все погано: важка робота, маленька зарплата, з чого я буду допомагати?». Але добро – це не сотні витрачених тисяч або до всьому населенню земної кулі – до тим, хто поруч з тобою і тоді на землі не залишиться нещасних. Як багато значать для нас добре слово і щира участь і, як рідко ми це отримуємо. Не потрібно намагатися до всім і кожному, але турбота про своїх близьких, участь і співчуття друзям, маленькі послуги знайомим і безкорислива до чужим людям – це вже сильно змінить ваш світ. Поспішайте робити добро сьогодні, адже завтра ви можете не встигнути до втратити близьких і рідних, не придбати вірних друзів, відштовхнути хороших людей і перетворитися на нікому не потрібного старого, який бурчить на всіх навколо і тяготиться своїм життям. Що означає бути доброю людиною? Так, не кожна людина добра… Не кожен знає тлумачення цього словосполучення. Бути добрим – значить посміхатися, просто всім посміхатися. Навіть тим, хто косо подивився, хто заподіяв багато зла, болю, мук, смутності, сліз, образ, печалі. Це все не є пороком для того, щоб бути злою людиною. Я вважаю себе доброю людиною. Для цього не потрібно багато грошей, потрібно просто йти назустріч і допомагати. Ось і все. Добро повернеться бумерангом, це вже доведено. І якщо мені буде зле, то я знаю, що добро завжди прийде на мені до до принесе удачу. Хотілося б, щоб добрих людей було в тисячу разів більше. Але не кожен вихований правильно, не кожному пояснили, що означає бути добрим. Деяких просто життя навчило, інші ж самі це усвідомили. Добра людина – та, у якої добрі думки. Та, хто любить оточуючих його людей і намагається їм допомагати, навіть якщо вони ведуть себе з ним не дуже добре. Добра людина може пробачити іншому практично все… І не ображається через дрібниці. Така людина думає про те, що зробити гарне і корисне, а не дурниці всякі… Вона не буде домагатися того, чого хоче будь-якої ціною, тому що вона буде дбати про інших людей теж, щоб не заподіяти їм зла, щоб їм було комфортно поруч з ним. Можна багато говорити, але якщо коротко, то доброю людиною називають того, кому небайдужа доля інших людей, і хто думає не тільки про своє благополуччя, а й про благополуччя оточуючих його людей. Добрим бути потрібно для того, щоб вносити в наш світ гармонію. Але все не так просто. Абсолютна доброта ні до чого доброго не приведе і не буде такою без своєї протилежності. Навіть у найгіршому вчинку, людині можна знайти щось хороше, потрібно тільки трошки напружитися. Бути добрим – значить виконувати свою маленьку функцію, яка дозволяє існувати нашому суспільству. При цьому не важливо, хочемо ми цього чи ні. Адже коли ми робимо добро, ми найчастіше комусь допомагаємо. Люди, не забувайте творити добро. Воно ж так мало коштує…
Для того, щоб Джонсі захотіла жити, Берман намалював листок плюща. У цей вечір йшов холодний дощ, художник сильно замерз, а містер Пневмонія тільки цього і чекав. Літній чоловік був хорошою здобиччю для виснажливої хвороби.
Зранку Сью зайшла до кімнати Бермана, щоб розповісти про дивний останній листок плюща, який не хотів падати на землю і вже зробив свою гарну справу: Джонсі вирішила, що треба боротися за життя. Вона побачила жахливу картину: Берман лежить на підлозі, у руках тримає пензля, обличчя його у фарбі, як у Мікеланджело під час роботи над фрескою « Сикстинська капелла». Юна художниця зрозуміла, чому не падає лист плюща, хто його намалював. Вона до Берману лягти у ліжко, добре вкутала його і принесла бульйон, а ще попросила лікаря, що оглядав Джонсі, подивитися його.
Лікар оглянув Бермана й спитав: « Чи є у тебе якась мрія?». На що Берман відповів, що мріє намалювати шедевр.
« Свій шедевр ви вже намалювали. Ваш лист плюща врятував дівчині життя. У вас є шанс вилікуватися. Для цього потрібно лише сильно захотіти й мати мрію»,- сказав лікар.
Важко прийшлося Сью, адже їй прийшлося доглядати двох хворих, але вона не сумувала, а тільки раділа з того, що всі живі. Щоб дістати гроші на лікування, дівчина зробила виставку ранніх робіт Бермана і свої. Спочатку роботи не продавалися. Одного разу на цю виставку зайшов подивитися відомий колекціонер. Йому так сподобалися роботи, що він заключив контракт із Сью.
Пройшов час, Берман сказав, що йому краще. Джонсі та Сью дуже зраділи й покликали лікаря. Лікар оглянув хворого й здивувався: « Мабуть вам дійсно суджено зробити ще один шедевр. Можу вас привітати: містер Пневмонія переможений. Мені більше нема чого робити у вас.»
Зрозумівши, що кожну мить треба цінити, Берман та Джонсі взялися за роботу. Через декілька місяців вони вже влаштовували нову виставку. Найкращою роботою Джонсі на цій виставці була картина « Неаполітанська затока».
Объяснение: