Черепаха - надзвичайна тварина, що може жити в будь яких умовах і головне довго. З глибини віків, ці плазуни викликали в людей цікавість, адже немає нікого, схожого на них.
Черепаха дуже старий рід плазунів, бо вони походять ще з часів динозаврів і, майже, на відрізняються від себе тодішніх.
Сьогоднішні черепахи стали більш малими за розмірами. Їхні пращури були набагато більшими і сильнішими. Це зумовлено тим, що з'явилося більше видів, як на суші, так і у воді, а також тим, що люди почали їх виловлювати.
Гадаю, ці тварини дуже цікаві, вони оповиті легендами та різноманітними міфами. Найвідоміший міф, зв'язаний з ними це теорія, що Земля пласка і стоїть на одній панцирній, трьох слонах і китах, які балансують у тьмяному, нескінченому всесвіту.
Багато людей вірять, що черепаха дуже повільна, але це зовсім не так. Коли цій чотириногій загрожує небезпека, вона може розвивати швидкість навіть до 10 км/год! Якби ці маленькі тваринки були повільними, то вони б не прожили й хвилини, адже народжуючись на березі, їм потрібно якомога швидше дістатися води, щоб їх не з'їли чайки та інші птахи.
Черепахи також є незамінною частиною харчового ланцюгу. Водяні родичі динозаврів поїдають маленькі організми та водорості, а ними харчуються акули, птахи, їхніми яйцями - койоти. Сухопутні ж - опалі гілки, фрукти, гриби та овочі, а їх - хижі ссавці.
На мою думку, всі тварини важливі і неважливо де і скільки вони живуть, адже всі вони займають своє місце у природі.
Останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. Та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося. Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення. На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі.
Черепаха - надзвичайна тварина, що може жити в будь яких умовах і головне довго. З глибини віків, ці плазуни викликали в людей цікавість, адже немає нікого, схожого на них.
Черепаха дуже старий рід плазунів, бо вони походять ще з часів динозаврів і, майже, на відрізняються від себе тодішніх.
Сьогоднішні черепахи стали більш малими за розмірами. Їхні пращури були набагато більшими і сильнішими. Це зумовлено тим, що з'явилося більше видів, як на суші, так і у воді, а також тим, що люди почали їх виловлювати.
Гадаю, ці тварини дуже цікаві, вони оповиті легендами та різноманітними міфами. Найвідоміший міф, зв'язаний з ними це теорія, що Земля пласка і стоїть на одній панцирній, трьох слонах і китах, які балансують у тьмяному, нескінченому всесвіту.
Багато людей вірять, що черепаха дуже повільна, але це зовсім не так. Коли цій чотириногій загрожує небезпека, вона може розвивати швидкість навіть до 10 км/год! Якби ці маленькі тваринки були повільними, то вони б не прожили й хвилини, адже народжуючись на березі, їм потрібно якомога швидше дістатися води, щоб їх не з'їли чайки та інші птахи.
Черепахи також є незамінною частиною харчового ланцюгу. Водяні родичі динозаврів поїдають маленькі організми та водорості, а ними харчуються акули, птахи, їхніми яйцями - койоти. Сухопутні ж - опалі гілки, фрукти, гриби та овочі, а їх - хижі ссавці.
На мою думку, всі тварини важливі і неважливо де і скільки вони живуть, адже всі вони займають своє місце у природі.
Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення.
На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі.