Настала осінь. На деревах пожовкли листочки. Скоро вони почнуть падати на землю.
Вчора ми гуляли з мамою осіннім парком. Там сонячно та тихо. Птахи вже не співають. Вони готуються відлітати у теплі краї.
Варіант 2
Першого осіннього дня ми пішли до школи. Стоять погожі днини. Кожен день я повертаюся зі школи та радію осінньому сонечку.
Скоро підуть осінні дощі. Стане холодно. Зараз на деревах листя золотавого кольору. Але скоро вонаj пожухне та опаде.
Варіант 3
Золота осінь розфарбувала в різні кольори дерева та кущі. Це жовтий, червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився з літа. Я люблю гуляти в сонячні осінні дні.
Вранці вже холодно. Увечері теж можна змерзнути без теплої куртки. Дні стають коротшими.
Варіант 4
Подув осінній вітер. Пішли холодні дощі. Тепер сонечко надовго ховається від нас за хмарами. А коли виходить , то гріє слабенько.
Вечір настає все швидше. Я помічаю це кожного дня. Довгі осінні вечори я проводжу вдома з родиною.
Варіант 5
Холодна осінь за вікном. По віконному склу нескінченно стікають краплі дощу. Небо сіре та низьке. Цілими днями майже немає сонячного світла.
Іноді погода поліпшується. Тоді виходить сонце. Краплі дощу переливаються на жовтому осінньому листі.
Варіант 6
Восени зграї птахів сидять на проводах. Вони збираються летіти у теплі краї. Адже настали холоди. На вулиці хмарно та понуро.
Я бажаю перелітним птахам щасливої дороги. Нехай вони долетять до тепла та сонця. А я поспішаю зі школи додому. Там світло та затишно, коли на вулиці йде дощ.
Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату.
Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.
А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. Зі степом стикаються рівні зелені поля. Тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.
На схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. Він має штучне походження. Його вирили десь сімдесят років тому. Саме сюди селяни ходят рибалити та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.
Ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. В степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. А одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.
Але наше село цивілізоване. В ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . Наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “Жабівкою”. У нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. Ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. До нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.
Більшість селян живе у садибах. Вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. Проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.
Коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. А потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.
Настала осінь. На деревах пожовкли листочки. Скоро вони почнуть падати на землю.
Вчора ми гуляли з мамою осіннім парком. Там сонячно та тихо. Птахи вже не співають. Вони готуються відлітати у теплі краї.
Варіант 2
Першого осіннього дня ми пішли до школи. Стоять погожі днини. Кожен день я повертаюся зі школи та радію осінньому сонечку.
Скоро підуть осінні дощі. Стане холодно. Зараз на деревах листя золотавого кольору. Але скоро вонаj пожухне та опаде.
Варіант 3
Золота осінь розфарбувала в різні кольори дерева та кущі. Це жовтий, червоний, бордовий. І зелений колір теж залишився з літа. Я люблю гуляти в сонячні осінні дні.
Вранці вже холодно. Увечері теж можна змерзнути без теплої куртки. Дні стають коротшими.
Варіант 4
Подув осінній вітер. Пішли холодні дощі. Тепер сонечко надовго ховається від нас за хмарами. А коли виходить , то гріє слабенько.
Вечір настає все швидше. Я помічаю це кожного дня. Довгі осінні вечори я проводжу вдома з родиною.
Варіант 5
Холодна осінь за вікном. По віконному склу нескінченно стікають краплі дощу. Небо сіре та низьке. Цілими днями майже немає сонячного світла.
Іноді погода поліпшується. Тоді виходить сонце. Краплі дощу переливаються на жовтому осінньому листі.
Варіант 6
Восени зграї птахів сидять на проводах. Вони збираються летіти у теплі краї. Адже настали холоди. На вулиці хмарно та понуро.
Я бажаю перелітним птахам щасливої дороги. Нехай вони долетять до тепла та сонця. А я поспішаю зі школи додому. Там світло та затишно, коли на вулиці йде дощ.
Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату.
Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.
А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. Зі степом стикаються рівні зелені поля. Тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.
На схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. Він має штучне походження. Його вирили десь сімдесят років тому. Саме сюди селяни ходят рибалити та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.
Ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. В степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. А одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.
Але наше село цивілізоване. В ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . Наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “Жабівкою”. У нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. Ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. До нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.
Більшість селян живе у садибах. Вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. Проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.
Коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. А потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.
ну там переставь название села