Виділіть правильне визначення дієприкметника: *
А) особлива форма дієслова;
Б)особлива форма прикметника;
В) самостійна частина мови;
Г) службова частина мови.
2. Ознаки яких частин мови має дієприкметник? *
А) дієслова та іменника;
Б) іменника та числівника;
В) прикметника та іменника;
Г) дієслова та прикметника
3. Дієприкметниковий зворот – це : *
А) дієслово із залежним словом;
Б) словосполучення з підрядним зв’язком;
В) дієприкметник із залежним словом;
Г) дієприкметник, що перейшов у іменник.
4. Дієприкметники можуть бути активними або пасивними. Позначте, які з поданих дієприкметників відносяться до пасивних: *
А) Стрекочучий, надсилаючий, зустрічаючий.
Б) Киваючий, налитий, наливаючий.
В) Прибитий, відсунутий, засипаний.
Г) Посивілий, керуючий, зриваючий.
Ґ) Хлоп’ячий, козячий, оленячий.
5. Позначте, у яких з поданих речень є дієприкметниковий зворот *
А) Попереду йшов лий Лукан у білій сорочці в півнях .
Б) Велетенський диск розпеченого голубого світила повільно рухається над безживними розсипищами чорних і брудно-коричневих скель
В)Фіалкові барви заходу сонця, навислі над червоними смугами, зачаровували митця.
Г) За селом починалося розкидане в горах та глибоких ярах село.
Ґ) Чинник везіння, посідаючий у житті людини вагоме місце, часто сприяє її розвиткові.
6.Потребує редагування речення *
Подорожні вийшли на сежку, засипану снігом.
Дівчинка, написавша оповідання, стала переможцем конкурсу.
На стіні висів плакат, намальований учнями нашого класу.
Автомобіль ,навантажений вугіллям, зупинився на узбіччі.
7. У яких рядках у закінченнях дієприкметників пишеться буква і *
А) міцніюч… руки, небачен…м землям, немигаюч…ми очима, в осушен…м болоті.
Б) родюч…м ґрунтом, горюч…й сльозі, на обважніл…м колоссі, з відповідаюч…ми працівниками.
В) замерзаюч… пташки, розквітл…й квіточці, на дрижач…м кремні, у вивернут…м кожусі.
Г) перемагаюч… бійці, розв’язан..й задачі, на відкрит…й виставці, у забут…й книзі.
8. Знайдіть речення, в яких дієприкметники з НЕ записані не правильно: *
А) Невідремонтований прилад погано працював.
Б) Непомічені Мурчиком пташенята причаїлися в заростях.
В) Незакінчений портрет притягував погляди всіх, кому майстер показував його.
Г) Навіть у серпні трава на луках була не зжовкла, не висохла.
9. Визначте, в яких рядках допущено помилку: *
А) нескорений народ, нездолàнна сила, виконане завдання, об’єднані загони.
Б) затриманий злочинець, загаченний став, незлíченні м’ячі, за гості.
В) обтрушені груші, скопаний город, здоровений вовк, нездíйснені мрії.
Г) нездійснéнні плани, перевезені меблі, куплена сукня, заведений мотоцикл.
10. Встановити відповідність До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ. З’ясуйте, в яких рядках подані словосполучення є : *
ів
А) сердитий вітер, смачна ягода, хворий батько; зелений килим; Б)вишитий рушник, обсипаний борошном, отримана листівка, перев’язана рука; В)завдання виконано, сорочку вишито, шлях пройдено, підлогу вимито; Г)посивілий дідусь, зів’яла троянда, пригорілий пиріг, достиглий врожай; Д) палаючий обрій, зеленіючий очерет, згасаючі зорі, крокуюча тінь.
Активними дієприкметниками теперішнього часу
Активними дієприкметниками минулого часу
Пасивними дієприкметниками
Безособовими формами на –но, -то.
Прикметниками
Активними дієприкметниками теперішнього часу
Активними дієприкметниками минулого часу
Пасивними дієприкметниками
Безособовими формами на –но, -то.
Прикметниками
Складіть 2 речення з дієприкметниковим зворотом так, щоб в одному речення відокремлювався зворот комами, а в іншому ні *
Я хочу написати про моє товариша Бориса, якого знаю більше десяти років. Ми з ним ходили в одну групу дитячого садка, а тепер вчимося в одному класі.
На перший погляд - звичайний підліток, але ж кожна людина по-своєму особливий. У мого друга світле волосся. Він носить коротку стрижку. Світло-сірі очі Бориса прикрашають високі широкі брови. Погляд його найчастіше серйозний, хоча всі говорять, що йому йде посмішка. У мого однокласника Бориса високий лоб, що свідчить про його розвинених інтелектуальних здібностях. Зростання трохи вище середнього.
Коли я вперше побачив тата мого друг, я зрозумів, що Боря дуже схожий на батька. У нього спортивна статура, він завжди підтягнутий, тому що не перший рік займається спортом.
У школу зазвичай Борис одягає строгий одяг. А за межами школи він віддає перевагу джинсам і спортивний стиль.
Та Босмшка не чула них розмов. А яка вона з себе насправдi — не знала. Адже в piaui дзеркала нема. Л\ожна. звичайно, у черепашку Перлiвнищ подивитись, та надто вже вона тьмяна — шчого не роздивишея
Того ранку Босмшка, як завжди, прокинулася разом i3 сонцем — тыьки-но впало на воду його золотаве промшня. Батьки вже енщали, сховавшись шд лататтям. Босмiнка шдпливла до них i теж почала втягати у свш малюешький ротик смачш водорость
Раитом над нею промайнула якась тшь. Хоч i була Босмшка полохливою (нще правди дин), але ш так кортшо все знати! Вона швидко-швидко замахала вусиками, шби весельцями, i шднялася вгору.
I тут Босмiнка помВила довгого, схожого на темну паличку, жучка Водо-MipKy. ТНжки в нього були змащеш жиром, i тому до них зовам не приставала вода. Наче спритний ковзаняр — раз-два! раз-два! — мчав Водомiрка по р!ч-ковш поверхн.
«От би меш так!» — i3 заздрштю подумала Босмшка. Адже плавала вона, дуже повшьно.
Нарештi Водомiрка, шдстрибнувши, метнувся вбш i зник у комишах.
Босмiнка трохи почекала: чи не з’явиться, бува, жучок знову? Вона пщплив-ла навВь до заростей. Куди ж то вш подiвся? Але Водомiрки нще не було. Босмшка з прикрютю зВхнула й рушила назад.
Та що це? На тому Micu,i, де лишилися i'T батьки, не видно ншого. Босмшка розгубилася. Вона обпливла навколо латаття — даремно: мама й тато безслщно зникли.
I пригадала Босмшка, як, дошрливо ворушачи вусика-ми, попереджала ii матуся:
— Гляди, вскочит через свою неслухняшсть у халепу! Хоч ти й не маленька вже, — мало не з макове зерня ви-росла, — але тримайся нас: ми бшьше за тебе прожили на свт — бшьше й знаемо.
Босмшка от-от розплакалася б, та що з того? Хто и е? У водi навЧь слiз tboix не помДять
Вона хотша вже далц коли побачила свого давнього знайомого — старого буркотуна Слимака. Насилу тягнучи свою кручену, немов крендель, хатку-черепашку, вш неквапливо лiз угору по водянш сосонщ.
— Дщусю Слимаче! — зрадшо пропищала Босминка. — Чи не зустрiчали ви мою маму?
Слимак здригнувся вщ несподiванки i втягнув голову в хатку. Потому висунув рiжки — з-шд них глянули мале-ceHbKi очицi — i, вшзнавши Босмшку, сердито буркнув:
— Не бачив я шякоУ мами Шпляються з усякими дурницями
I вiн поповз co6i далi.
Босмiнка безпорадно озирнулася навколо. День був ynoBHi. Сонце шднялося високо-високо, i у водi стало зов-ciM тепло.
Та шщо не тiшило бiдолаху Босмшку. Загубити маму й тата — ох, як же це тяжко! Що чекае ТТ? Як житиме вона тепер?..
Сумно зДхнувши, подалася Босмшка на розшуки.
Незабаром вона опинилася у незнайомому Micni. Це був справжнш niABOflHHfi лiс. Навкруги, куди не кинеш оком, зелешли стрункi стебла очерету. Заплутавшись в ocoui, стиха погойдувались 6ypi пасма водоростей. А вгорц наче розкиданi вiтром хмарки, плавали листочки ряски.
Заблудила! Куди ж це вона потрапила? Босмшка глянула лiворуч i побачила якийсь дивний дзвшочок. «Що воно таке?» — подумала i Hepiuiyne наблизилася. Дзвiно-чок, дуже прозорий i заповнений повiтрям, був тдв’яза-ний до рослин, наче гойдалка.
«Тут хтось живе», — здогадалася Босмшка.
Вона обережно зазирнула всередину — там на павутинщ виала якась мертва комашка.
Босмшщ стало моторошно. Мерщш вщ цього небезпечного мшця!
Але що це? П хоботок прилип до дзвь ночка! Босмшка смикнула раз, удруге — не пускае Скосивши око, вона побачила, як до не! наближаеться якась воло-хата потвора. То був господар дзвшоч-ка — водяний павук Срiблянка.
3 переляку в Босмшки затрусилися yci шжки. Вона рвонулася з останшх сил. У хоботку щось хруснуло. Вщ болю потьмарилося в oni. А все-таки вона вщ-чепилася вщ дзвшочка!..
Павук був уже зовслм близько. Босмшка стр!мголов кинулася навтьоки. Та павук помНив п. Круто повернувши, вш помчав навздогш. Босмшка щосили за-rpi6a.na вусиками. Пльки б дштатися до заростей! Тшьки б встигнути!..
Але pi3Ho!.. Павук — вона вщчувала це — вже за спиною,.. Ще мить — i вш схопить п. 3 жахом оглянулася назад — страхiття простягало до не? cboi бридю довп лапи.
Кшець!..
Щось рiзко вщкинуло и вбш, i вона мало не знепритомнша.
Огямившись, Босмшка побачила велику плямисту Жабу, що з’явилася хто-зна-звщки, а огидний павучище кудись зник. I тодi Босмшка зрозумша, що ГТ врятовано. Врятовано. Витрiшкувата Жаба проковтнула павука!
Вщ ycix цих переживань Босмшка зовсiм знесилша. Вона вщшукала за-тишну мшцинку i сховалася пщ листо-чок. Не хотшося Hi Усти, Hi пити. Пльки тепер вона вщчула, як ние хоботок.
Вже сутешло. Вода ставала дедал5 темшшою, прохолодшшою. Зовсiм зму-чена, Босмшка пшбрала шжки, старан-но вкрилася черепашкою i швидко заснула.
KOHEЦ ФPAГMEHTA