Виділіть речення з прикметником у короткій формі
Б) Є приказка весела: їж, коли роток свіж (Л.
Глібов).
А) Хотіла бя вийти у чистеє поле (Л. Українка).
Г) Молодая дівчинонька в садочок виходить (Л.
Українка).
В) З тітчиного садка роздавався тихий Івасів
голосок (П. Мирний).
"Порядність"
Усі люди різні. Кожен має свій індивідуальний набір рис, як позитивних, так і негативних. Не існує абсолютно поганих чи добрих людей. Усі мають світлу й темну сторони душі. Тож не можна сказати, що порядною є та людина, яка володіє лише позитивними рисами. Та й чи існує така людина взагалі? Порядною є та людина, яка прагне вдосконалитися, позбутися своїх вад.
Відтак, порядність не є синонімом моральної досконалості. Відповідь на питання, що таке порядність, криється у корені самого слова. Як на мене, порядність – це швидше моральна послідовність, відповідальність. У порядної людини за словами йде діло, причому одне з одним співвідноситься без коливань.
Порядна людина завжди дотримується своїх обіцянок, уникає образ і не завдає шкоди ближньому навмисно. Порядна людина силою свого духу все навколо впорядковує, надає лад своїм лише прикладом. ЇЇ внутрішня злагодженість та впорядкованість поширюється й на оточення.
Існує суперечливе питання, чи є порядність вродженою якістю людини, чи її можна виховати впродовж життя. На мою думку, порядність можна розвинути й навіть самотужки. Адже людина, по-перше, просто не може народитися підлою, це суперечить самому життю. А по-друге, усі люди змінюються.
Стати порядною людиною ніколи не пізно. Хтось приходить до цього лише після того, як сам пережив образу та непорядне ставлення до себе.успадковує цю рису, маючи з самого дитинства гідний приклад, не уявляючи собі інакшого життя.
Звичайно, краще, коли людина із самого дитинства усвідомить, що за словом має стояти діло. А взаємоповага та співчуття одне до одного – це запорука того, що порядних людей ставатиме все більше, а наше життя змінюватиметься на краще.
Вітер колише трави(_ _ _,іменник) шовкові. Вітер коси(_ _ _,іменник) розплітає у зорі(іменник, _ _ _). Вечір в небі розкидає янтарі(іменник, _ _ _). Ніжність(іменник, _ _ _) мені(займенник,_ _ _) подарувала верба. Нічка крила(іменник, _ _ _) опустила, ліс(іменник, _ _ _) і поле(іменник, _ _ _) полонила. Душа тужить за просторами(іменник, _ _ _) степу(іменник, _ _ _) .У фіалок(іменник, _ _ _) очі(іменник, _ _ _) сині закохався я. Любить людей(іменник, _ _ _) мене(займенник,_ _ _) навчила мати і рідну землю(іменник, _ _ _)…