. Виділіть історизми та архаїзми. З’ясуйте різницю між ними. Яку
роль виконує застаріла лексика у тексті? Зверніть увагу на значення
власних імен.
1. За седмицю вітець Окомир повернувся із Пересічення, від волхва.
2. Житяна пішла до Києва шукати рід свого лади. 3. А тут захворів кожум’яка
Білокіз. 4. Менші діти Гордослава знали, що Веселина була на виданні і тепер
дбала собі на посаг. 5. Веселина гриміла цебрами і довго спускала в колодязь
журавель. 6. Скоро Превлад і Маломир подалися до тиверців. 7. Ярка стала
молитися Дажбогу-Ярилу. 8. Велика небезпека постійно чатувала на
переповнені лодії боярина. 9. Очі Гордини заіскрились цікавістю, на чоло
вив’юнились тонкі бровенята. 10. Мечники обступили витязя.
(Р. Іванченко)
Відповідь:
Я дуже люблю наш шкільний двір. Це не майданчик, це центральне місце всіх подій шкільного життя. Адже задумайтеся: куди біжать школярі в теплу погоду обговорити на перервах свої справи? У двір! Так, шкільний двір – це надзвичайно цікаве місце для Давайте подивимося.
Ось дзвенить дзвінок з другого уроку – все на двір. І починається: хто в резиночки стрибати, хто квіти на клумбах поливати, хто обговорювати, справедливо йому поставили оцінку, а хтось із старшокласників в. покурити. Всі зайняті, адже подвір’я велике, всім місця вистачає. Виходячи зі школи, ми бачимо праворуч і ліворуч дві квітучі клумби, за ними постійно доглядають.
Якщо учневі захочеться п’ятнадцять хвилин свого відпочинку пронести серед зелені, не виходячи за межі шкільного двору, він може пройти через школу, в сад. Там ростуть фруктові дерева, цвітуть кущі, дуже багато бузку! Побігаєш серед цієї краси – і втому як рукою знімає, можна приступати до уроків.
Наш шкільний двір прекрасний: він затишний, світлий Я б ні за що не проміняла його на тисячі інших шкільних дворів!
Пояснення:
ответ:виготовити писанку
Отметить нарушение Marynasykoem 29.01.2017
ответы и объяснения
Tosiank8672
Tosiank8672Новичок
З давніх-давен український народ шанував свята. Але з особливою надією і любов’ю чекали люди Великодні свята. Саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. Саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Змалечку нетерпляче чекаю щороку Різдва і Великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. Мені подобається гати, як народжується свято, як випікають паски. Запашні, духмяні, вони так і зачаровують своєю красою. Починають пекти їх у чистий четвер. У хаті повинно бути прибрано, вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. Як тільки мама виставляє на стіл борошно, масло, яйця, родзинки, ваніль, до хати заходить святковий настрій. Добра, гарна паска — гордість господині. Є прикмета: славна паска — на добрий рік. Ото вже чаклує мама над тістом! Як добре вимісить, то’.пильнує, щоб не «втекло» з діжі. А поки паска підходить, під випічку готують круглі бляхи, змащують олією і виставляють на стільці, щоб були під рукою. У печі тим часом розкладають вогонь. Досвідчені господині, котрі живуть у селі, знають, що найкраще пекти паску на вишневих дровах, тому й готують їх завжди заздалегідь.
Коли тісто добре підійде, його викладають у форми. Кладуть не повну форму, а лише на третину, бо воно підростатиме. По-різному прикрашають паски, кожна господиня — по-своєму. Мама завжди посипає їх тертим сиром з родзинками, кольоровим пшоном або змазує збитим з цукром білком. Виробляють паски великі, менші й зовсім маленькі — для дітей, котрі з нетерпінням чекають того часу, коли мама за х до хати подивитися на «Великоднє диво». Але не куштувати, бо їсти паску можна лише в неділю, після того, як посвятиться. У неділю, коли вся сім’я сідає до столу, мама розрізає велику свячену паску нам на здоров’я та радість. Я гадаю, що всі дівчата й хлопці люблять Великодні свята і з задоволенням куштують смачну духмяну паску.
Объяснение: