. Виділіть історизми та архаїзми. З’ясуйте різницю між ними. Яку

роль виконує застаріла лексика у тексті? Зверніть увагу на значення

власних імен.

1. За седмицю вітець Окомир повернувся із Пересічення, від волхва.

2. Житяна пішла до Києва шукати рід свого лади. 3. А тут захворів кожум’яка

Білокіз. 4. Менші діти Гордослава знали, що Веселина була на виданні і тепер

дбала собі на посаг. 5. Веселина гриміла цебрами і довго спускала в колодязь

журавель. 6. Скоро Превлад і Маломир подалися до тиверців. 7. Ярка стала

молитися Дажбогу-Ярилу. 8. Велика небезпека постійно чатувала на

переповнені лодії боярина. 9. Очі Гордини заіскрились цікавістю, на чоло

вив’юнились тонкі бровенята. 10. Мечники обступили витязя.

(Р. Іванченко)​

Нехай (частка) серця (підмет, іменник) не (частка) знають (присудок, дієслово) супокою (додаток, іменник), Хай (частка) обганяють (присудок, дієслово) мрії (підмет, іменник) часу (означення, іменник) біг (додаток, іменник), І (сполучник) ваша (означення, займенник) юність (підмет, іменник) буде (присудок, дієслово) хай (частка) такою (присудок, займенник), Щоб (сполучник) їй (додаток, займенник) ніхто (підмет, займенник) не (частка) заздрити (присудок, дієслово) не (частка) міг (присудок, дієслово). Речення спонукальне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (безсполучниковим та сполучниковим сурядним і підрядним).

До Великодня віруючі готуються впродовж семи тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Уважається, що у ці дні душа  віруючого має прислуховуватися до страждань Господа, котрі пережив Ісус Христос у людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Великоднем називається Страсна Семидниця.Особливе значення має Великий четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. Цей день іще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститисяУвечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.У страсу П’ятницю з церкви виносять плащаницю— шматок тканини, в яку було загорнуте тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. У цей скорботний день приписується нічого не їсти.У Велику Суботу зранку відбувається особлива служба, яка з'єднана з Пасхальною Вечірнею. На ній читається 15 пасхальних паремій з особливими святковими приспівами. Після їх читання священики міняють буденний одяг на святковий. У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом та вином.У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Заутреня і Божественна Літургія), святяться паски,яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту  знову вживати «скоромне», себто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ вечері Господньої.