Перероблено у речення так, щоб одне якесь з кожної пари стало відокремленим додатком.
1. У лісі росте багато дубів. Трапляється в лісі також ясен, липа та клен. |Крім дубів|, трапляється в лісі також ясен, липа та клен.
2. Хижі звірі небезпечні. У лісі є ще одна небезпека – можна заблудити. У лісі, |окрім хижих звірів|, є ще одна небезпека – можна заблудити.
3.* Далеко внизу розкинулись кущі верболозу. Біля кущів верболозу п’яно гойдали головами соняшники. Далеко внизу, |окрім кущів верболозу|, росли соняшники. *Більш вдало ці речення можна переробити в одне, ускладнене уточнювальною відокремленою обставиною, а не відокремленим додатком: Далеко внизу, поряд з кущами верболозу (біля кущів верболозу), п’яно гойдали головами соняшники.
4. Усе тоді здавалося йому не вартим уваги. Тоді його цікавили лише книги. Усе тоді здавалося йому не вартим уваги, |за винятком книг|. __ Відокремлені додатки підкреслити |_ _ _|
Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь (постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим).
Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.
Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.
Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.
Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.Объяснение:
1. У лісі росте багато дубів. Трапляється в лісі також ясен, липа та клен. |Крім дубів|, трапляється в лісі також ясен, липа та клен.
2. Хижі звірі небезпечні. У лісі є ще одна небезпека – можна заблудити. У лісі, |окрім хижих звірів|, є ще одна небезпека – можна заблудити.
3.* Далеко внизу розкинулись кущі верболозу. Біля кущів верболозу п’яно гойдали головами соняшники.
Далеко внизу, |окрім кущів верболозу|, росли соняшники.
*Більш вдало ці речення можна переробити в одне, ускладнене уточнювальною відокремленою обставиною, а не відокремленим додатком:
Далеко внизу, поряд з кущами верболозу (біля кущів верболозу), п’яно гойдали головами соняшники.
4. Усе тоді здавалося йому не вартим уваги. Тоді його цікавили лише книги.
Усе тоді здавалося йому не вартим уваги, |за винятком книг|.
__
Відокремлені додатки підкреслити |_ _ _|
Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний камінь (постамент спроектовано київським архітектором В.Ніколаєвим).
Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.
Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.
Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.
Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.Объяснение: