Вигук-це службова частина мови, яка(-у): О Авиражае залежність іменника, числівника та займенника від інших елів у словосполученні; ОБ вносить різні додаткові відтінки значення в речення або служить для утворення ів діеслів; ОВ виражае почуття, спонукає до дії, але не називає іх; О Г вживають для зв'язку однорідних членів речення. 2. Укажіть рядок, у якому всі прийменники похідні. ОАДЛЯ. нал. через, без; ОБ поряд, край, а-за, посеред; ПВ від, поміж, на, круг; ОГ попід. близько, до, по. 3. Усі прийменники пишуть через дефіс у рядку О А(до)вкола, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля; Б (з)поза, (iз)за, (з)понад, (з)поміж; О в (3)під. (за)для, (уві)сні, (у)слід: Ог (з)під. (по)серед, (по)між, (по)під. 4. Укажіть рядок, у якому всі слова з не пишемс разом. А Нe/весело, не/абищо, не/наче, не /виконаиа справа; Б не/щодавно, не/впинно, не/мало, а багато, не/голосно;B В не /хтувати, не/будуючи, не/чути, не/свій; ОГ не/засвітивши, не/побілений вчасно паркан, не/допоміг. 5. Укажіть рядок, у якому всі сполучники під- рядні. А Бо, тому шщо, оскільки, якби, дарма; UБ бо, та, проте, начебто, ніби3B В але, мов, як, щойно, якщо; Г хай, ні...ні, ледве, й, однак.6. Форма умовного діеслова утворюється за до частки: А навіть; Б хай; В би (б). 7. Укажіть рядок, у якому всі слова частки: Аб, ані, і, в, на; Б чи, мовляв, справді, з-понад; В хіба, невже, лише, не, хай; Г мовби, ніби, із-за, що, тільки. 8. За будовою сполучники бувають: А одиничними Б парними -понторювальними; В непохідними Г простими множинними; -похідними; складними складеними. 9. Укажіть рядок, у якому всі вигуки пишуть че- рез дефіс. А Будь/ласка, на/добраніч, до/побачення, добри/день; Б ха/ха, ку/ку, кар/кар, тік/так3B В от/тобі/й /на, в/добру /путь, стук/грюк, брязь/дзінь: UГ тьох/тьох, ой /Боже, гав/гав, му/у/у.10. Позначте речення, у якому сполучник слу- жить для поеднания однорідних членіи. ОАДовкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя. ОБ Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі вже рожевіли. Ов Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, i ревін. ОГ Розчинилися двері, і через поріr переступила з повним відром Галя. 11. Установіть відповідність між виділеними сло- вами і частинами мови. 1) Прийменник. 2) Сполучник. 3) Частка. 4) Вигук. ОААнiч, мов мати, над тобою долоню на чоло кладе. и в За селом знов шелестіли хліба й пахло полином. В Нехай увійдуть у хатy чистота і спокій. Г Весно, ох, довго ж на тебе чекати. О двідчиняе двері осені вересень. 12. Запишіть правильно в реченнях сполучники. Jiic стоїть мовчки, не/мов/би прислухаеться. Як/би я була зіркою в небі.. 13. Утворіть форми умовного та наказового - бів від поданих дієслів. Малювати, заcniвати, бути. 14. Запишіть слова, знімаючи риску (2 б.). 3/за, на/вколо, по/перек, на/випадок, з/по- над, по/між, під/час, під/кінець, одночасно/з, дарма/що, тому/що, хто/небудь, аби/що, як/ от, не/наче, ані/трохи, от /же, стій /бо, де/хто, не/мов/би/то, де/ж/то, таки/зробив, прине- си/но, іди/бо, візьми /бо. 15. Зробіть синтаксичний розбір сполучника i прийменника (2 6.). Тепер, коли навіть дуже промерзну, прийшов- tuiи з училища, на піч не лізу, а йду рубати дрова.
1.Тире,бо протиставлення двох частин речення.
2.Тире, бо швидка зміна подій, спочатку розповідь про чайку, а потім одразу про рибалку.
2.Тире, бо перга частина це причина, а друга це наслідок
3.Тире, бо перша частина є умовою, а друга наслідком
4.Тире, бо перша частина зображує час.
5.Тире, бо перша частина є причиною, а друга наслідок.
6.Двокрапка, бо друга частина, це пояснення, чому саме сподобалась.
7.Тире, бо знову ж таки, перша частина це причина, а друга це наслідок.
8. Теж, що і у 7.
9.Двокрапка, бо друга частина доповнює першу.
10.Двокрапка, бо є пояснення першої частини, другою.
11.Тире, бо перша частина це Причина - Наслідок, це друга частина.
12.Двокрапка, бо друга частина пояснює першу.
Автор і ведуча цієї програми - Наталка Сопіт. Талант перевтілення цієї молодої актриси дозволяє їй бути не лише коментатором подій, але і вести росповідь від першої особи. Не можна сказати, що це не захоплює.
На разі в цієї телепередачі ведуча розповіла глядачам про дуже талановиту письменницю, Ольгу Кобилянську, яка й на рівні з чоловіками досягла майстерності в літературному мистецтві. Як розповідають у програмі, Ольга народилася 27 листопада 1863 року у містечку Гура-Гумора. Батько, Юлиан Кобилянський, прийшов у цей далекий край з Галичини і дослужився до посади секретаря повітового суду. Мати Ольги, Марія Вернер, по батькові була німкенею, а по матері полькою. З любові та поваги до чоловіка вона вивчила українську мову і прийняла греко-католицьку віру. У сім'ї було семеро дітей. Усім своїм синам Юліан Кобилянський дав гарну вищу освіту, тільки дівчата закінчили чотирирічну школу. В ті часи вважалось, що жінкам потрібно лише вміти господарювати і знайти гарного нареченого. Потім батько відправив Ольгу вчити укр. мову приватно.
В кінці 1891 родина Кобилянськоі переізджає із села Димна в серце Буковини -Чернивці. Перед майбутньою пісьменницею відкривається новий світ, багатий для творчьої праці. Тут вона ходить коло прогресивної інтелигенції, знайомиться ближче з укр. літературним життям. Тоді були перші шляхи друкування своїх творів.