Уявімо, що раптом ми не захотіли нічого робити... Зупинилися заводи і фабрики, ніхто не випікає хліб, бо немає з чого його пекти. Адже землю не обробляли, на полях нічого не сіяли... Лінувалися всі разом, а їсти хочеться, аж терпіти вже не сила. І що ж робити? (Відповіді дітей.) І на плодових деревах нема нічогісінько, бо плодожерка та інші шкідливі комахи погризли листя, урожаю немає... Ніхто не працював, не обробляв дерев... Навколо є трава та різні дикі рослини, і ніхто не знає, що можна їсти, а що ні, бо ніхто не вивчав природу, не писав книжок, ніхто їх не видавав — усі лінувалися. Та й для книжки треба стільки паперу, а де взяти? Лісу ніхто не садив, дерев не пиляв, ніхто не виготовляв папір... Усі лінувалися... Як ви гадаєте, що трапиться з таким суспільством? (Відповіді дітей.)
Так, настане крах. Є влучний вислів: «Хто не працює, той не їсть». А що ж будемо їсти, коли ніхто нічого не робить? Не лише їжі не матимемо, а й житла, бо ніхто не збудує будинків, не буде чим їх опалювати, не буде одягу, бо хто пошиє та й з чого? І що робити? (Відповіді дітей.) Отже, виявляється, що без щоденної наполегливої праці жодна людина не може обійтися, суспільство загине, бо всі ми залежні один від одного, один одному потрібні. А тепер розглянемо малюнки. Все це велика людська праця. (На малюнках зображені будинки, машини і т. д. на вибір учителя.)
Ви дійшли висновку, що треба працювати: «Не розбивши яйця, не спечеш яєчні» або «Без трудів не їстимеш пирогів». Народ наш дуже мудрий і працьовитий. Кожен клаптик землі він намагається засіяти, засадити деревами, ще й запаси на зиму зробити, бо зима довга — усе з’їсть. Привчати дітей до праці необхідно змалку, бо, як кажуть у народі: «Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють». Чим раніше дитину привчають до роботи, тим краще для неї, бо що навчиться і що вмітиме, того за плечима не носити, а знання — це найлегша ноша. Хтось може мені заперечити, що, мовляв, є такі люди, котрі не працюють, а живуть у достатку. Людина повинна працювати, бо інакше вона житиме за чийсь рахунок, сидітиме у когось на шиї. А хто повинен вас годувати все життя? (Відповіді дітей.) Доки ви ще неповнолітні, вас годують, вчать, одягають ваші батьки, держава, а далі ви повинні віддати той борг батькам і державі. На вас покладений обов’язок працювати і опікуватися своїми старенькими батьками. Цей обов’язок записаний і в Конституції України. Знайдіть його. (Діти зачитують.) Конституція — це Основний Закон нашої держави, що його треба виконувати, бо живете ви в людському суспільстві. Отже, ми ще раз переконуємось в тому, що треба працювати, бо у народі кажуть: «Праця чоловіка годує, а лінь марнує». Розумна людина намагається працювати, вчитися, щоб потім жити в достатку і щасливо. Тому запам’ятайте, що праця — всьому основа. «Не кайся рано встати, а кайся довго спати» — каже народна мудрість
Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.
Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим
Територія, на яку проект матиме вплив:
Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)
Орієнтовна кількість отримувачів вигод:
100 тис. осіб
Стислий опис проекту:
Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.
Якщо ти хочеш завжди у достатку жити.
То поважай роботу, труд люби.
Старайся вчитися усе робити.
І як почав, то не лінуйся, а роби.
Щоб в світі жити радісно й щасливо.
Добро твори у світі кожну мить.
Робота, праця — це велике диво,
Вона людину учить в світі жить.
Довкола глянь! Он пташечка літає,
До квітів бджоли й оси понеслись.
Поживу кожен на обід шукає,
Бо хто не робить, той не їсть.
Так і в людей воно завжди буває,
Хто трудиться, достаток в того є.
Хто байди б’є, нічого не встигає.
Сам у житті своєму все псує.
Поглянь довкола — он будинки, школи,
Машини по дорогах їдуть вдаль.
Без праці не було б цього ніколи
Й нічого в нас не було би, на жаль.
Бо тільки труд людський — всьому основа,
Від нього і добробут, і прогрес,
Достаток в домі, у дітей обнова
І безліч рукотворних див, чудес.
Уявімо, що раптом ми не захотіли нічого робити... Зупинилися заводи і фабрики, ніхто не випікає хліб, бо немає з чого його пекти. Адже землю не обробляли, на полях нічого не сіяли... Лінувалися всі разом, а їсти хочеться, аж терпіти вже не сила. І що ж робити? (Відповіді дітей.) І на плодових деревах нема нічогісінько, бо плодожерка та інші шкідливі комахи погризли листя, урожаю немає... Ніхто не працював, не обробляв дерев... Навколо є трава та різні дикі рослини, і ніхто не знає, що можна їсти, а що ні, бо ніхто не вивчав природу, не писав книжок, ніхто їх не видавав — усі лінувалися. Та й для книжки треба стільки паперу, а де взяти? Лісу ніхто не садив, дерев не пиляв, ніхто не виготовляв папір... Усі лінувалися... Як ви гадаєте, що трапиться з таким суспільством? (Відповіді дітей.)
Так, настане крах. Є влучний вислів: «Хто не працює, той не їсть». А що ж будемо їсти, коли ніхто нічого не робить? Не лише їжі не матимемо, а й житла, бо ніхто не збудує будинків, не буде чим їх опалювати, не буде одягу, бо хто пошиє та й з чого? І що робити? (Відповіді дітей.) Отже, виявляється, що без щоденної наполегливої праці жодна людина не може обійтися, суспільство загине, бо всі ми залежні один від одного, один одному потрібні. А тепер розглянемо малюнки. Все це велика людська праця. (На малюнках зображені будинки, машини і т. д. на вибір учителя.)
Ви дійшли висновку, що треба працювати: «Не розбивши яйця, не спечеш яєчні» або «Без трудів не їстимеш пирогів». Народ наш дуже мудрий і працьовитий. Кожен клаптик землі він намагається засіяти, засадити деревами, ще й запаси на зиму зробити, бо зима довга — усе з’їсть. Привчати дітей до праці необхідно змалку, бо, як кажуть у народі: «Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють». Чим раніше дитину привчають до роботи, тим краще для неї, бо що навчиться і що вмітиме, того за плечима не носити, а знання — це найлегша ноша. Хтось може мені заперечити, що, мовляв, є такі люди, котрі не працюють, а живуть у достатку. Людина повинна працювати, бо інакше вона житиме за чийсь рахунок, сидітиме у когось на шиї. А хто повинен вас годувати все життя? (Відповіді дітей.) Доки ви ще неповнолітні, вас годують, вчать, одягають ваші батьки, держава, а далі ви повинні віддати той борг батькам і державі. На вас покладений обов’язок працювати і опікуватися своїми старенькими батьками. Цей обов’язок записаний і в Конституції України. Знайдіть його. (Діти зачитують.) Конституція — це Основний Закон нашої держави, що його треба виконувати, бо живете ви в людському суспільстві. Отже, ми ще раз переконуємось в тому, що треба працювати, бо у народі кажуть: «Праця чоловіка годує, а лінь марнує». Розумна людина намагається працювати, вчитися, щоб потім жити в достатку і щасливо. Тому запам’ятайте, що праця — всьому основа. «Не кайся рано встати, а кайся довго спати» — каже народна мудрість
Збереження пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. художнього музею М.Біласа (вілла «Гопляна») на майдані Кобзаря та пам’ятки архітектури поч. ХХ ст. музею міста-курорту (колишня вілла «Saryusz») Трускавця. Належне зберігання творів М.Біласа, експозицій та фондів музеїв.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі, пам’ятки архітектури національного значення; збереження історичної достовірності пам’ятки.
Збереження будівлі ХІХ ст., розташованої у с. Журавники Пустомитівського району, шляхом її відновлення та створення тут музейного інтерактивного об’єкту «Панська садиба ХІХ ст.». «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники знаходиться посередині майбутнього туристичного маршруту «Глинянським шляхом» (костел в с. Вижняни, церква в с. Чорнушовичі, «Панська садиба XIX ст.» в с. Журавники, музей килимарства в Глинянах, Унівська Лавра). Площа споруди – 1000 м2. Після її відновлення тут буде відтворено традиційний інтер’єр та екстер’єр садиби, ландшафтний парк, створена експозиція історії села. Для туристів та відвідувачів будуть проводитись майстер-класи з народних ремесел, що зробить туристичний маршрут ще привабливішим
Територія, на яку проект матиме вплив:
Львівська область (у т.ч. м. Трускавець, м. Самбір, Пустомитівський район)
Орієнтовна кількість отримувачів вигод:
100 тис. осіб
Стислий опис проекту:
Будівля Художнього музею М. Біласа, в минулому курортна вілла «Гопляна», побудована у курортному місті Трускавці в 1921 році за проектом архітектора Я. Семковіча в традиційних формах модерну з елементами «закопанського» стилю. Це єдина із збережених вілл зрубної конструкції споруджена з тесаних смерекових колод, з’єднаних між собою за до врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом «сонечко». В 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Р.Яроша – голови акціонерного товариства курорту в 1911-1936 рр. Тут він приймав високопоставлених гостей з Європи, Туреччини та США. Сьогодні ця вілла є пам'яткою архітектури місцевого значення і має високу архітектурну цінність. Реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, а це загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню експонатів та музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні та дверні балконні рами відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по реставрації та заміні існуючих дерев’яних віконних та дверних балконних отворів на дерев’яні з енергозберігаючим склопакетом зі збереженим архітектурним стилем підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Будівля музею міста-курорту Трускавця, в минулому курортна вілла «Saryusz», збудована ще на початку ХХ ст. в 1901 році в стилі «історизму» з елементами мавританської архітектури. Маючи високу архітектурну цінність та будучи пам’яткою архітектурного значення, реставраційні роботи до теперішнього часу не проводилися, що загрожує поступовій руйнації будівлі та не належному зберіганню музейних фондів. Через старі та пошкоджені віконні рами та відсутність утепленого фасаду відбуваються значні втрати тепла. Реалізація проекту по утепленню фасаду музею підвищить рівень енергозбереження установи, втілить можливість значно зменшити витрати на комунальні послуги, що в свою чергу дозволить максимально ефективно і раціонально використовувати бюджетні асигнування, а також скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу.
Збереження конструктивних елементів будівлі Ратуші в м. Самборі – реставрація світлового ліхтаря при збереженні основних конструктивних елементів ліхтаря, його розмірів і профілю.