ВИКОНАТИ 5 ТЕСТОВИХ ЗАВДАННЬ:
1. Усі дієприкметники пасивного стану в рядку
А написаний, занімілий, здерев’янілий, роз’єднаний
Б розсипаний, випитий, іонізуючий, посвіжілий
В розбитий, прочитаний, пригнічений, одягнутий
Г збитий, спітнілий, зростаючий
Д замерзлий, вигаданий, нудьгуючий, змарнілий
2. Знайдіть речення з дієприкметниковим зворотом, що відокремлюється комами (розділові
знаки вилучено)
А Буде бите царями сіянеє жито!
Б Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.
В Рівно й спокійно дише натомлена з праці земля.
Г На випускний вечір до закинутої в полтавські степи школи не приїздили ні
Тичина ні Вишня.
Д Маленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу хуторець.
3. Дієприкметниковий зворот НЕ треба виділяти комами в реченні (розділові знаки
пропущено)
А На причілку хата була підперта двома стовпами обмазаними білою глиною.
Б Од вікон до самої печ промінь ніби одягнені стовпи виткані з сонця та
дрібного пороху котрий ворушився в чсному проміні неначе дрібненька мошка.
В Вона принесла з хижки зав’язані в хустинці квіти та стрічки і розсипала їх по
столі.
Г Тільки собаки надворі ще довго брехали роздратовані криком та світлом у хаті в
таку пізню добу.
Д На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.
4. Виділіть рядок, у якому в суфіксах усіх слів пишемо одну букву н.
А. Невблага/..ий, несходже..ий, удосконале..ий.
Б. Незлі/че..ий, нежда..ий, незміря..ий.
В. Шален..ий, нерівня/..ий, створе..ий.
Г.Благослове..ий, занесе..ий, свяще..ий.
5. У якому рядку в складі обох словосполучень є дієприкметники?
А. Пломеніючі айстри, український народ.
Б. Прописні істини, підписані угоди.
В. Здійснена мрія, нездолана армія.
Г. Нездійсненне бажання, квітучий сад.
Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительство, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, навчальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, завчений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведеного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.
Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, заводнити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) samt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.
Объяснение: