Виконати графічний розбір речень. Визначити типи головних та другорядних членів речення.
1.Чекає дощ зірватися щомиті (Л. Костенко). 2. Я вас благаю вислухать мене (Леся Українка) 3. Іван Гнатович візьми та й покажи улов на свою голову (М. Коцюбинський) 4. Я блукав містом своєї юності (В. Стус). 5. Відколи людям Бог послав на землю пісню-чарівницю, неначе промінь освітив земну темницю (В. Самійленко).

Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.

Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.

Мамині руки трудящі,  вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині  смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».

Ми не завжди цінуємо  все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати  для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.

Дифузія відіграє величезну роль у природі, у побуті людини і в техніці. дифузійні процеси можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на життєдіяльність людей і тварин. однак не у всіх людей є достатнє уявлення про протікання цього явища. актуальність роботи полягає в тому, що вивчення впливу дифузії на життєдіяльність рослин, тварин і людей розширить спектр наших знань про живу природу, продемонструє тісний зв'язок фізики, біології, екології, медицини. дифузія (від лат. diffusio - поширення, розтікання, розсіювання) - це явище, завдяки відбувається взаємне проникнення молекул однієї речовини між молекулами іншої. процес дифузії прискорюється з підвищенням температури. неважко помітити, що в гарячій воді чай швидше забарвлює воду, дифузія протікає швидше. це відбувається тому, що з підвищенням температури збільшується швидкість руху молекул. тому, перш ніж зробити укол пацієнтові, холодний розчин з ін'єкцією лікар нагріває до температури близької до температури тіла людини. виникає питання, чому ж запах у кімнаті поширюється не миттєво, а через деякий час. справа в тому, що руху пахучої речовини в певному напрямку заважає рух молекул повітря. молекули (духів або нафталіну) на своєму шляху стикаються з молекулами газів, які входять до складу повітря. вони постійно змінюють напрямок руху і, безладно переміщаючись, розлітаються по кімнаті. так як частинки рухаються і в газах, і в рідинах, і в твердих тілах, то у всіх цих речовинах можлива дифузія. однак швидкість протікання даного явища для них різна. для підтвердження даного факту пропоную провести експеримент. експеримент. одночасно виконайте три дії: 1. розрізати лимон; 2. опустити в склянку пакетик чаю; 3. на зріз сирої картоплини насипати кілька кристаликів марганцівки. встановіть, як залежить швидкість дифузії від роду речовини. у результаті спостережень буде встановлено, що запах лимона пошириться по кімнаті за кілька секунд, не набагато більше порушено буде часу для того, щоб чай пофарбував воду, а молекули перманганату калію тільки на кілька міліметрів продифундують у картоплю за пару годин. отримані результати свідчать про те, що дифузія протікає швидше в газах, трохи повільніше в рідинах і дуже повільно в твердих тілах. справа в тому, що в газах і рідинах основний вид теплового руху частинок призводить до їх перемішування, а у твердих тілах, у кристалах, де атоми здійснюють малі коливання біля положення вузла решітки, ні.