Виконати синтаксичний розбір речень( підкреслити головні і другорядні члени речення та описати в круглих дужках)

За дверима шуміла чужим шипінням річка,метушилися незнайомі люди із
смолоскипами в руках,стукотіли сокири.

Відповідь:

1. У печі щось бухнуло зашипіло засичало (М. Коцюбинський).

2. Індик крутиться та дметься, іволга летить, сміється. Мавпа

плигає стрибає, мишка з норки виглядає (О. Олесь).

З.Ну, та бабуся хоч і була замотана в хустку, а показала себе

молодчиною. (В.Винниченко).

4.І в передпокої і в коридорі було тихо (Ю.Смолич).

5. На зорі задививсь хлопчина, але своєї не знайшов

(В.-І.Антонич).

6. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця

підступно пролитою кров'ю! (І. Франко)

7. Гуртом вибігли серни, потримтіли на тоненьких ногах, та й

почали щипати траву (М. Коцюбинський).

8. По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до

самого долу (Т. Шевченко).

9. У велике мистецтво вступав, хоч і одержимий бажанням

матеріально підтримати враз збіднілу сім'ю, але й безмірно

закоханиий у музику Іван Алчевський (А. Шелест).

10. Більше не міг сказати ні один, ні другий (І. Франко).

Пояснення:

Паронимия - це таке явище, яке дуже довгий час в лінгвістиці нерозглядалася як самостійне. Багато мовознавці задавалися питанням, що таке пароніми. На даний момент існує кілька точок зору на визначення паронімів. У лінгвістиці існують 2 основні підходи до визначення паронімів:1. Пароніми - це близькі, але нетотожні за звучанням слова, що мають наголос на одному і тому ж складі, що відносяться до однієї і тієї ж граматичної категорії.

2. Пароніми - слова, які внаслідок подібності у звучанні і частково збігу морфемного складу можуть або помилково, або каламбурно використовуватися в мові.

Приклади паронімів: трагічний - трагічний; драматичний - драматичний; ліричний - ліричний; вдалий - щасливий; радник - порадник; заздоровниця - оздоровниця; риб'ячий - рибний.