Виконати вправи див.нижче (фото робіт надіслати).
Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити відокремлені прикладки.
1. Прибув мій канівський земляк Середа на ім’я Петро (Г. Костюк).
2. Дружина Платона Симиренка Софія за походженням французька дворянка швидко перейняла козацькі звичаї родини, охоче спілкувалася українською мовою (Л. Мацько).
3. Із Любечем давньоруським містом пов’язані долі багатьох руських князів Олега, Ярослава Володимировича, Святополка, Володимира Мономаха, Святослава Всеволодовича (М. Тищенко).
4. Особливо вразила і запам’яталася всім художня композиція Сашка Довженка «Святки» поетична розповідь про народні новорічні торжества (С. Плачинда).
5. Двадцятишестирічний лікар-мікробіолог майбутня зірка світової медичної науки і майбутній президент Усеукраїнської академії наук Данило Заболотний провів на собі перший експеримент, прийнявши винайдену холерну вакцину (Л. Мацько).
6. Михайла Щепкіна кріпака з Куртини викупили 1818 року в Полтаві за 7207 карбованців (М. Шудря).
7. Неподалік Сорбонни стоїть найстаріший храм Парижа, зведений за наказом Генріха І чоловіка Анни Ярославни (О. Балабко).
Прочитайте текст. Про що йдеться у тексті? Доберіть заголовок. Перепишіть і розставте розділові знаки. Підкресліть відокремлені додатки.
Що сьогодні приніс ти до рідної домівки крім гамору і метушні? Що приніс бабусі крім турбот про власну персону? Чим її втішив розрадив? Життя швидкоплинне. За винятком дуже небагатьох про це ніхто не замислюється. Часом онуки не встигають віддячити стареньким за щедрість серця. Усе ніколи. А хіба багато часу потрібно для того щоб спинитись зазирнути у вічі приголубити? Замість скарг та нарікань промовити неголосне слово вдячності? Адже ніщо крім уваги та піклування не зігріє старече серце.
Частка б, би в умовному пишеться окремо: б пишеться після слів, що закінчуються на голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я б про це розповів; би — після слів, що закінчуються на приголосний: я хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це давно був зробив.
Дієслова умовного як і минулого часу, змінюються за числами, а в однині — за родами.
Форми умовного найчастіше вживаються у складних реченнях, що виражають умову: Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Т. Шевченко).
Рідше вони слугують присудками простого речення, у якому виражене прагнення, бажання:
объяснение:
серед херсонських степів на високому кургані застигла відлита в бронзі бойова тачанка часів громадянської війни: стрімкий вітер атаки злив невід’ємлено четвірку коней, тачанку з кулеметом і трійкою червоноармійців.
жителі каховки і ті, хто своїми очима бачив тачанки в бою поблизу рідного міста, і ті хто знає про них з розповідей, вважали , музейного експонату недостатньо для увічнення тих героїчних подій, котрі відбулися на їх землі під час громадянської війни. так народилася думка про спорудження в степу під каховкою монумента «легендарна тачанка».
попереднім рішенням було встановити на постаменті оригінал тачанки, як ставлять танки та самохідні артилерійські установки. але потім стало ясно, що такий, позбавлений монументальності і широкого художнього узагальнення пам’ятник просто загубиться в каховських степах, а головне не зможе гідно відбити події, що тут відбувалися, увічнити подвиг народу в громадянській війні.
влітку 1920 року півнична таврія стала ареною жорстоких боїв. в ніч з 6 на 7 серпня червоні частини подолали водну перешкоду і закріпилися на лівому березі, поклавши початок створенню легендарного каховського плацдарму площею 216 квадратних кілометрів, котрому випало відіграти вирішальну роль у розгромі врангельців. битва за каховський плацдарм увійшла в історію збройних сил срср як перша класична оборонна операція молодої червоної армії. вона була блискуче проведена командуванням каховського укріпрайону на чолі в.к.блюхером, нагородженим за цю операцію орденом червоного прапора.
відгриміла громадянська війна. минули десятиріччя, та народ не забуває своїх героїв. напередодні святкування 50 – річчя великого жовтня, партійні та радянські органи, громад кість каховського району звернулися до трударів з пропозицією взяти участь у створенні монумента «легендарна тачанка». колгоспи, радгоспи переказали кошти на будівництво пам’ятника. загальна сума перевищила 380 тисяч карбованців. замовлення взяв колектив талановитих фахівців з ленінграда – скульптори ю.н.лоховінін, л.а.родіонов, л.л.михайльонок та архітектор е.м.полторацький.
в роботі над монументом автори використали широкий історичний матеріал з фондів музею історії каховки, спогади учасників боїв під каховкою на просторах північної таврії, штурму перекопа в.я.ушатського, я.т.савченка, і.г.новікова, і.і.озоліна і багатьох інших, котрі своїми надали неоціненну . консультували скульпторів і легендарні герої громадянської війни маршал радянського союзу с.м.будьонний та к.є.ворошилов. вони зробили ряд уточнень, що дозволило скульпторам добитися кращої динамічності пам’ятника.
лише той, хто воював на кулеметних тачанках, знає, як нелегко підняти четвірку коней в один стиль бігу: галоп, рись, кар’єр. якщо цього не зробити, тачанка не зрушить з місця – різнобою в бігу вона не терпить. в той же час автори знали, якщо зобразити четвірку коней, що мчать одним алюром, пам’ятник втратить динамічність.